Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 13 липня 2010 року матеріали справи за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 28 липня 2009 року щодо ОСОБА_5

За вироком Комінтернівського районного суду м. Одеси від 17 березня 2009 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого: 07 травня 1997 року за ч. 4 ст. 81, ч.2 ст. 140, ч. 3 ст. 140 КК України на 2 роки і 6 місяців позбавлення волі;

22 січня 2002 року за ч. 2 ст. 309 КК України на 3 роки позбавлення волі;

11 квітня 2006 року за ч. 1 ст. 296 КК України на 2 роки 6 місяців 18 днів обмеження волі,

засуджено за ч.3 ст. 185 КК України на 4 роки і 6 місяців позбавлення волі.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 28 липня 2009 року вирок суду щодо ОСОБА_5 залишено без зміни.

ОСОБА_5 визнано винуватим у тому, що він 15 червня 2008 року, приблизно о 14 год. 00 хв., шляхом проникнення у будинку АДРЕСА_1 у с. Сербка Комінтернівського району Одеської області, таємно викрав майно, що належало потерпілій ОСОБА_6 на загальну суму 4 604 грн.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_5, а справу направити на новий апеляційний розгляд у зв’язку з істотним порушенням апеляційним судом кримінально-процесуального закону, а саме – вимог ст. 377 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у касаційному поданні прокурора, колегія суддів вважає, що це подання підлягає задоволенню.

Відповідно до положень, передбачених у ст. 377 КПК, апеляційний суд, розглянувши справу та залишивши апеляцію без задоволення, складає ухвалу, в мотивувальній частині якої зазначає підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою та докладні мотиви прийнятого рішення.

В результаті перевірки матеріалів даної кримінальної справи встановлено, що в апеляції засудженого, поданій на вирок суду першої інстанції, крім посилань на безпідставність засудження, було наведено ряд інших доводів в обґрунтування необхідності скасування вироку суду першої інстанції, зокрема, з мотивів порушення вимог КПК України (1001-05) , у тому числі, права ОСОБА_5 на захист.

Зміст оскаржуваної ухвали апеляційного суду, згідно якої апеляцію засудженого було залишено без задоволення, свідчить, що при розгляді цієї справи зазначені доводи були залишені поза увагою суду апеляційної інстанції, без відповідного аналізу і без викладення мотивів їх безпідставності чи необґрунтованості.

Крім того, в ухвалі апеляційний суд зазначив, що прокурор, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, підтримав апеляцію засудженого, що не відповідає дійсності, як зазначає автор касаційного подання, який і брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції.

За таких обставин, на думку колегії суддів, ухвалу апеляційного суду слід скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд, під час якого необхідно, з використанням при необхідності передбачених законом процесуальних можливостей, розглянути апеляцію засудженого, прийняти законне та обґрунтоване рішення з викладенням в ухвалі мотивів його прийняття.

Керуючись ст.ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Одеської області від 28 липня 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, справу направити на новий апеляційний розгляд.