Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

за участю прокурора Апанаскович Л.В.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 13 липня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 2 лютого 2009 року і ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області від 30 червня 2009 року щодо ОСОБА_4

Цим вироком

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, такий, що

судимості не мав,

засуджений за ч. 1 ст. 366 КК України до штрафу в сумі 850 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, строком на два роки.

На підставі ст. 49 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання в зв'язку із закінченням строків давності.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 1694 грн. 78 коп. судових витрат.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області від 30 червня 2009 року вирок щодо ОСОБА_4 скасовано, а провадження у справі закрито на підставі п. 2 ст. 6 КПК України за відсутністю складу злочину.

ОСОБА_4 обвинувачувався у тому, що він, будучи працівником правоохоронного органу, який здійснював функції представника влади, маючи спеціальне звання - майор податкової міліції, обіймаючи з 27 вересня 2005 року по 20 квітня 2007 року посаду старшого оперуповноваженого сектору організації боротьби з незаконним обігом товарів Чернігівського РВ ПМ УПМ ДПА в Чернігівській області, після повернення із службових відряджень, які відбувались у період з 10 по 14 грудня 2005 року і з 24 по 28 грудня того ж року до м. Золотоноші, а з 16 по 22 грудня 2005 року до м. Артемівська, вніс до офіційного документу - звітів № № 791, 813, 839 про використання коштів, наданих на відрядження, завідомо неправдиві відомості про проживання в готелях "Зоря" і "Колос" м. Золотоноші, готелі "Ностальгія" м. Артемівська і готелі "Сатурн" м. Пирятина та витрати на проживання в них, хоча в зазначені періоди він у цих готелях не проживав.

У касаційному поданні прокурор просить судові рішення щодо ОСОБА_4 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Мотивує тим, що місцевим судом було постановлено два різні вироки, зміст яких суперечив один одному в частині призначення покарання, і зазначене порушення апеляційним судом виправлено не було, що, на думку прокурора, ставить під сумнів законність і обґрунтованість ухвали, винесеної апеляційним судом. Вважає висновки апеляційного суду про те, що звіт про використання коштів, наданих на відрядження, не є офіційним документом, і про відсутність у діях ОСОБА_4 складу злочину, передбаченого ст. 366 ч. 1 КК України, є необґрунтованим. Посилається на порушення апеляційним судом вимог ст. 377 КПК України.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про підтримання касаційного подання, перевіривши матеріали справи і обговоривши наведені в касаційному поданні доводи, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Ухвала апеляційного суду повинна відповідати тим же вимогам, що і вирок суду першої інстанції, тобто бути законною і обґрунтованою.

Мотивуючи рішення про скасування вироку Новозаводського районного суду м. Чернігова від 2 лютого 2009 року та закриття справи щодо ОСОБА_4 за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст. 366 ч. 1 КК України, на підставі п. 2 ст. 6 КПК України, апеляційний суд послався на те, що звіт про використання коштів, наданих на відрядження, не можна розцінювати як офіційний документ.

Однак, такий висновок апеляційного суду є таким, що не ґрунтується на законі.

Під офіційним документом у статті 366 КК слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища чи факти, які породили чи здатні породити наслідки правового характеру, що складаються, видаються чи посвідчуються повноваженими (компетентними) особами органів державної влади, складені з дотриманням визначених законом їх форми та містять передбачені законом реквізити.

Як вбачається з матеріалів справи, звіт про використання коштів, наданих на відрядження, має форму встановленого зразка, затвердженого наказом ДПА України від 19.09.2003 року № 440 (z0915-03) , з відповідними реквізитами: номером, датою, підписом особи, яка його подала, і цим же наказом регламентовано порядок його складання. Цей звіт посвідчує конкретні факти і події – використання коштів у відрядженнях та породжує правовідносини, пов'язані з отриманням коштів за рахунок держави, які завжди мають цільове призначення, а тому суворо обліковуються і не можуть видаватись на підставі інших документів, ніж ті, які є офіційними.

Визнання звіту про використання коштів офіційним документом не спростовує й те, що звіт, складений працівником, перевіряється керівником на предмет відповідності записів у ньому документам, які підтверджують витрати на відрядження, оскільки відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 року № 59 (z0218-98) , він погоджує такі витрати і вправі встановлювати додаткові обмеження щодо сум і цілей використання, наданих на відрядження.

Між тим, апеляційний суд, провівши частково судове слідство, припустився однобічності та неповноти при дослідженні обставин справи і не дав належної оцінки доказам, які наведено у вироку, зокрема, показанням власників та адміністраторів готелів, які заперечили факт проживання у них на час відрядження ОСОБА_4, даним, що містились у довідках начальників РУБК ОДПС ДПА в Полтавській та Черкаській областях про те, що готель "Колос" у м. Золотоноші та готель "Сатурн" за адресою: вул. Червоногвардійська, 154 в м. Пирятині не існують, висновках експертиз, згідно з якими зображення відбитків печаток в квитанціях готелю "Зоря", "Сатурн", "Колос" поставлені струменево-крапельним способом з використанням кольорової множильної техніки, а відбиток печатки готелю "Ностальгія" виготовлений ймовірніше за все з використанням графічних редакторів комп'ютерного обладнання; зображення круглої печатки ВАТ готель "Ностальгія" в квитанції отримано струменево-крапельним способом із застосуванням кольорового струменево-крапельного друкуючого пристрою.

Натомість апеляційний суд зазначив, що якби ОСОБА_4 був зацікавлений у використанні підробленої квитанції, то йому не було необхідності подавати квитанцію на суму 95 грн. та фіскальний чек на оплату цієї суми, тоді як мінімальна вартість доби проживання в цьому готелі складала 150 грн., проте обвинувачення у підробленні самих квитанцій за проживання в готелях ОСОБА_4 не пред'являлось.

Отже, апеляційний суд, розглядаючи справу за апеляціями прокурора і засудженого ОСОБА_4, належно не перевірив всі доводи апеляцій і докладних мотивів свого рішення в ухвалі не навів, чим істотно порушив вимоги кримінально-процесуального закону.

За таких обставин, ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_4 підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд, під час якого мають бути перевірені відповідно до вимог закону всі доводи апеляцій, враховано доводи, що містяться в касаційному поданні прокурора, і прийнято законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.

Ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області від 30 червня 2009 року щодо ОСОБА_4 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.