Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 8 липня 2010 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на вирок Апеляційного суду Київської області від 2 квітня 2010 року, яким засуджено

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1

не маючого судимості,

за п. 10 ч. 2 ст. 115 КК України на дванадцять років позбавлення волі, за ч. 4 ст. 152 КК України на десять років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 185 КК України на два роки позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів на дванадцять років позбавлення волі,

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 21 листопада 2009 року близько 21 год., перебуваючи в нетверезому стані, неподалік буд. 18-Б, що по вул. Керамічній у м. Василькові, на відмову ОСОБА_2 вступити з ним у статеві стосунки, схопив її за шию, відтягнув на узбіччя дороги, де зірвав з неї одяг, згвалтував і, продовжуючи здавлювати потерпілій шию руками, умисно вбив, а потім заволодів її мобільним телефоном "Samsung SGN-X640" вартістю 435 грн.

У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування вироку у зв’язку з надмірно м’яким покаранням для засудженого ОСОБА_1. Прокурор не заперечує фактичні обставини справи, доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено. Стверджує, що суд не в повній мірі врахував обтяжуючі обставини справи й особу засудженого, який негативно характеризується.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора щодо підтримки доводів касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення.

Суд правильно встановив фактичні обставини справи, і його висновки про доведеність винуватості ОСОБА_1 у згвалтуванні ОСОБА_2, в умисному вбивстві потерпілої, поєднаному із згвалтуванням, і крадіжці підтверджується зібраними у справі доказами, в тому числі: викривальними показаннями засудженого, який підтвердив у суді, що він згвалтував ОСОБА_2, руками за шию задушив її і вчинив крадіжку телефону, змістовними поясненнями свідків, на які послався суд у вироку, а також даними, що містяться у протоколі огляду місця події, де було виявлено труп потерпілої, і висновками експертних досліджень про локалізацію, кількість і характер тілесних ушкоджень, виявлених на її тілі.

Кваліфікація зазначених злочинних дій ОСОБА_1 за п. 10 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 152 і ч. 1 ст. 185 КК України є правильною, у касаційному поданні не оспорюється і в колегії суддів сумнівів не викликає.

Питання щодо призначення покарання ОСОБА_1 судом вирішено у повній відповідності з положеннями ст. 65 КК України. Як видно з мотивувальної частини вироку, було враховано конкретні обставини справи, характер і ступінь суспільної небезпечності вчинених ОСОБА_1 злочинів, усі дані про його особу, в тому числі характеристики і неповнолітній вік. Призначене засудженому покарання, на думку колегії суддів, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Вважати, що воно є надмірно м’яким, як про це стверджується в касаційному поданні прокурора, колегія суддів підстав не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційне подання прокурора залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду Київської області від 2 квітня 2010 року щодо ОСОБА_1 – без зміни.