У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
|
Скотарь А.М.,
|
суддів
|
Лавренюк М.Ю., Шевченко Т.В.,
|
за участю прокурора
|
Матюшевої О.В.,
|
засудженого
|
ОСОБА_5,
|
та захисника
|
ОСОБА_6,
|
|
|
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 8 липня 2010 року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_5 на вирок апеляційного суду Луганської області від 9 лютого 2010 року, яким засуджено
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
раніше судимого 7.05.2001 р. за ч.3 ст. 17 ст. 81, ч.2 ст. 206, ст. 42 КК України 1960 р. на 7 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 8.02.2007 року умовно-достроково на 1 рік 9 місяців 6 днів;
- за п.п. 9, 12 ч.2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі;
- за ч.1 ст. 152 КК України на 3 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_2,
раніше судимого:
1). 2.03.2001 р. за ч.1 ст. 81 КК України 1960 р. на 1 рік позбавлення волі, на підставі ст. 45 КК України 1960 року звільнено умовно-достроково з іспитовим строком на 1 рік і виплатою штрафу у розмірі 680 грн. років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 8.02.2007 року умовно-достроково на 1 рік 9 місяців 6 днів;
2). 29.08.2002 р. за ч.1 ст. 121, ч.1 ст. 122, ч.2 ст. 289, ст. 71 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 20.12.2006 р. умовно-достроково на 2 роки 5 місяців 1 день;
3). 11.12.2007 р. за ст. 395, ст. 71 КК України на 2 роки 7 місяців позбавлення волі;
- за п.п. 9, 12 ч.2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі, а на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Постановлено стягнути в солідарному порядку із ОСОБА_7 та ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_8 5 000 грн. матеріальних збитків та 50 000 грн. моральної шкоди.
Згідно з вироком ОСОБА_7 та ОСОБА_5 засуджено за те, що вони 2 серпня 2009 року близько 22 год. в ході розпивання алкогольних напоїв з ОСОБА_9 у дворі будинку №4/1 на вул. Анрі Барбюса у м. Красний Луч, ОСОБА_5 за взаємною згодою з останньою вступив з нею у статевий зв’язок, після чого ОСОБА_7 проти волі потерпілої також вступив з нею у статевий зв’язок, в ході якого, потерпіла ОСОБА_9 заявила, що повідомить в правоохоронні органи про її згвалтування.
Після цього, ОСОБА_7 вступивши у злочинну змову з ОСОБА_5 вирішили вчинити умисне вбивство ОСОБА_9 з метою приховання вчиненого згвалтування. З цією метою ОСОБА_5 з одежі потерпілої виготовив жгут, який накинув на шию потерпілої і разом з ОСОБА_7 почали тягнути за різні кінці і таким чином задушили потерпілу.
Впевнившись, що від їхніх спільних дій настала смерть ОСОБА_9, засуджені перенесли труп потерпілої у двір закинутого будинку № 4 на вул. Анрі Барбюса у м. Красний Луч.
У касаційних скаргах:
засуджений ОСОБА_7 стверджує, що справу сфабриковано працівниками міліції, а на досудовому слідстві до нього застосовувались незаконні методи дізнання, внаслідок яких він обмовив себе, відкидає свою причетність до інкримінованих йому злочинів. Просить перекваліфікувати його дії на ч.1 ст. 396 КК України, як заздалегідь не обіцяне приховання особливо тяжкого злочину і відповідно пом’якшити покарання.
засуджений ОСОБА_5 вважає, що в матеріалах справи відсутні докази його участі у вчиненні умисного вбивства потерпілої ОСОБА_9 За змістом скарги просить вирок скасувати і направити справу на нове розслідування.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 які підтримали скаргу, думку прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що в їх задоволенні слід відмовити за таких підстав.
Висновок суду щодо винності ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у вчиненні злочинних дій, вчинених ними за обставин викладених у вироку, доведений зібраними по справі доказами і такими доказами є протоколи явки з повинною ОСОБА_7 та ОСОБА_5 в яких вони щиросердечно зізналися, що ОСОБА_7 згвалтував ОСОБА_9, а потім вони за взаємною згодою між собою, футболкою потерпілої задушили її (т.1, а.с. 31-32).
Також висновок суду щодо винності засуджених підтверджений показаннями, даними ними під час досудового слідства в якості підозрюваних за участю захисників, із яких вбачається, що після того, як ОСОБА_5 за взаємною згодою вступив у статевий зв’язок з ОСОБА_9, до них підійшов ОСОБА_7, який згвалтував потерпілу. Після того, як потерпіла ОСОБА_9 заявила, що повідомить в міліцію про її згвалтування, то ОСОБА_5 взявши одежу потерпілої, обмотав її навколо шиї останньої і взявшись за цю одежу з двох сторін разом з ОСОБА_7 почали душити ОСОБА_9 Після того як вони упевнились, що потерпіла померла, вони віднесли її тіло на 4-5 метрів в сторону і поклали за поваленим парканом. ОСОБА_7 взяв одежу потерпілої і викинув її у річку (т.1, а.с. 55, 67).
Вказані показання засуджених в яких вони повністю викривали як кожен себе, так і один одного у вчиненні інкримінованих їм злочинів, з уточненням обставин вчинення цих злочинів, були підтверджені ними за участю захисників в ході відтворення обстановки і обставин події (т.1, а.с. 76-78, 85-93).
Із протоколу огляду місця події та фототаблиці до нього вбачається, що у дворі одноповерхового розваленого будинку № 4 на вул. Анрі Барбюса у м. Красний Луч біля поваленого паркану знаходиться труп впізнаний на місці родичами, як труп ОСОБА_9 На шиї трупа знаходиться горизонтально розташована странгуляційна борозда бурого кольору (т.1, а.с. 8-25).
Згідно з даними висновку судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_9 настала внаслідок механічної асфікції внаслідок здавлювання шиї петлею. Характер і особливості странгуляційної борозди свідчать про те, що вона могла бути заподіяна петлею, виготовленою з м’якої тканини, можливо предметом одежі потерпілої (т.1, а.с. 213-214).
Вказані висновки судово-медичної експертизи підтверджують показання засуджених дані ними на досудовому слідстві в якості підозрюваних і підтверджених ними в ході відтворення обстановки і обставин події про те, що вони задушили потерпілу ОСОБА_9 за допомогою жгута виготовленого з одежі потерпілої.
Крім того, з даних висновку судово-цитологічної експертизи вбачається, що в піднігтьовому змісту лівих рук ОСОБА_7 та ОСОБА_5 виявлено антигени А і Н, оскільки антиген Н властивий убитій ОСОБА_9, то домішок її кліток не виключається по груповому признаку (т.1, а.с. 203-204).
Не дивлячись на те, що в подальшому засуджені змінили свої показання і висунули ряд інших версій мотиву і обставин вчинення злочину, суд належним чином перевіривши всі версії засуджених, які не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, обгрунтовано визнав їх такими, що не підтверджуються матеріалами справи і є методом захисту засуджених від пред’явленого їм обвинувачення.
Аналізуючи в сукупності показання засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_5 суд поклав в основу вироку їх показання, які вони давали під час досудового слідства будучи допитаними як підозрювані, оскільки такі показання носять переконливий характер і повністю узгоджуються з іншими доказами, викладеними у вироку.
Таким чином, по справі з достатньою повнотою зібрані та досліджені обставини злочинів та докази, сукупністю яких підтверджується винуватість ОСОБА_7 у згвалтуванні ОСОБА_9 та вчинене за попередньою змовою з ОСОБА_5 її вбивство, з метою приховати згвалтування потерпілої, а тому доводи касаційних скарг засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_5 про їх непричетність до інкримінованих їм злочинів, є необгрунтованими.
Вивченням матеріалів справи не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що у справі допускались порушення вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування судового рішення, у тому числі й тих, які б були пов’язані із застосуванням недозволених методів слідства або із фабрикацією справи чи із фальсифікацією доказів, та які б перешкодили чи могли перешкодити суду повно і всебічно розглянути справу та постановити законний, обгрунтований і справедливий вирок.
У зв’язку з цим доводи у скарзі засудженого ОСОБА_7 про те, що справу було сфабриковано, є надуманими.
Твердження засуджених про те, що під час досудового слідства до них застосовувались незаконні методи ведення слідства і дізнання, ретельним чином перевірялися судом першої інстанції, який своєю ухвалою від 10 грудня 2009 року в порядку ст. 315-1 КПК України з метою перевірки вказаних ОСОБА_7 та ОСОБА_5 фактів незаконного ведення слідства направив прокурору Луганської області судове доручення для перевірки цих фактів.
Однак, проведеною прокуратурою м. Красний Луч перевіркою не були підтверджені вказані ОСОБА_7 та ОСОБА_5 факти і старший слідчий вказаної прокуратури 22 січня 2010 року виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи щодо працівників слідства причетних до розгляду цієї справи.
Дії ОСОБА_7 за ч.1 ст. 152 КК України, як згвалтування, тобто статеві зносини з використанням безпорадного стану потерпілої, а також дії ОСОБА_7 та ОСОБА_5 за п.п. 9, 12 ч.2 ст. 115 КК України, як умисне вбивство вчинене за попередньою змовою групою осіб, з метою приховати інший злочин, судом кваліфіковано правильно.
Що стосується покарання, то воно ОСОБА_7 та ОСОБА_5 призначено відповідно до вимог ст.ст. 64, 65 КК України, при цьому судом враховано ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, так вчинений ними злочин, згідно ст. 12 КК України, віднесено до злочинів особливої тяжкості, а вчинений ОСОБА_7 злочин до злочинів середньої тяжкості, дані про їх особи, те, що вони раніше притягувалися до кримінальної відповідальності, не працюють, за місцем проживання ОСОБА_7 характеризується позитивно, а ОСОБА_5 негативно, до того ж злочин вчинив у період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Також судом враховано обставину, яка обтяжує покарання, вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.
З огляду на викладене, суд обгрунтовано не знайшов можливості для призначення засудженим покарання у виді позбавлення волі на певний строк й належно вмотивував своє рішення про обрання ОСОБА_7 та ОСОБА_5, які являють собою підвищену небезпеку для суспільства, покарання у виді довічного позбавлення волі.
За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування вироку, як про це йдеться у касаційних скаргах засуджених.
Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційні скарги засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Луганської області від 9 лютого 2010 року щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_5 – без зміни.
Судді: Лавренюк М.Ю.
Скотарь А.М.
Шевченко Т.В.