Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 06 липня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Херсонської області на вирок Суворовського районного суду міста Херсона від 04 грудня 2009 року щодо ОСОБА_5,

цим вироком

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця села Понятівки Білозерського району Херсонської області, громадянина України, такого, що не має судимості згідно зі ст. 89 КК України,

засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень.

ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він 25 серпня 2009 року в проміжку часу з 11-ої години 30 хвилин до 18-ої години 00 хвилин на території вантажного двору, розташованого на вулиці Ракетній, 59 у місті Херсоні, таємно викрав належні Херсонському будівельно-монтажному управлінню № 4 металічні кутки загальною вартістю 76 гривень 06 гривень.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати вирок та направити справу на новий судовий розгляд у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Зазначає, що викраденим майном ОСОБА_5 не міг розпорядитися власний розсуд з незалежних від його волі причин, оскільки був затриманий працівниками міліції. Такі дії не містять ознак закінченої крадіжки, а тому мають кваліфікуватися як замах на її скоєння.

Заслухавши доповідача, прокурора Сорокіну О.А., яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів дійшла висновку, що касаційне подання підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Суд правильно встановив фактичні обставини справи і дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_5 у посяганні на заволодіння чужим майном, однак неправильно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 185 КК України.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 у напіврозібраній будівлі з допомогою лома та молота виламав три металеві кутки, і коли переносив їх до дороги з тим, щоб у подальшому здати на металобрухт, був затриманий працівниками міліції.

Такі дії не дають підстав вважати, що засуджений після заволодіння металевими кутиками міг розпоряджатися чи користуватися ними на власний розсуд. Виходячи з роз’яснень п. 4 постанови № 10 Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року "Про судову практику у справах про злочини проти власності" (v0010700-09) , такі діяння не утворюють закінченого злочину, а мають кваліфікуватися як замах на його вчинення.

З урахуванням наведеного дії ОСОБА_5 підлягають перекваліфікації на ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.

Водночас колегія суддів зазанчає, що у зв’язку із застосуванням більш м’якшого закону, призначене ОСОБА_5 покарання не підлягає зміні, оскільки зміна кримінально-правової оцінки не змінює характеру вчиненого діяння, істотно не впливає на ступінь його суспільної небезпечності і не породжує правових чи фактичних підстав для пом’якшення покарання.

Керуючись ст.ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Херсонської області задовольнити.

Вирок Суворовського районного суду міста Херсона від 04 грудня 2009 року щодо ОСОБА_5 змінити: перекваліфікувати його дії з за ч. 1 ст. 185 КК України на ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України та вважати засудженим до покарання визначеного судом першої інстанції – штрафу в розмірі 850 гривень.

У решті вирок залишити без зміни.