Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 6 липня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на вирок Ровенківського міського суду Луганської області від 07 жовтня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 18 грудня 2009 року.

Цим вироком

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

такого, що судимості не мав,

засуджено за ч.2 ст. 121 КК України на 8 років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 8000 гривень на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди.

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 18 грудня 2009 року вирок щодо ОСОБА_4 залишений без зміни.

ОСОБА_4 визнаний винним у тому, що він 7 липня 2009 року, приблизно об 11 год. 40 хв., на березі ставка "Лікарняний", розташованого на перехресті вулиць Шевченка і К.Маркса у м.Ровеньках Луганської області, під час вживання алкогольних напоїв разом з ОСОБА_7, який почав у нього вимагати гроші, заподіяв йому вісім ударів кулаками в обличчя, два удари ногою в обличчя та кілька ударів ногами по голові та тулубу, після чого два рази стрибнув ногами на голову ОСОБА_7, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала смерть.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 посилається на неправильну кваліфікацію дій за ч.1 ст. 122 КК України, оскільки вважає, що вчинив злочин, передбачений ст. 124 КК України. Також зазначає, що згідно з висновками судово-психіатричної експертизи у нього виявлений розлад психіки, але апеляційний суд провів засідання без участі його захисника, що свідчить про порушення його права на захист. З цих підстав просить судові рішення щодо нього змінити, перекваліфікувати його дії на ч.3 ст. 36, ст. 124 КК України та призначити покарання в межах санкції цієї статті.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для її задоволення.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_4 у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_7, яке спричинило його смерть, підтверджуються сукупністю зібраних в установленому законом порядку та належно досліджених у судовому засіданні доказів.

Доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_4 про неправильну кваліфікацію його дій за ч.2 ст. 121 КК України визнані безпідставними. Свідки ОСОБА_8 і ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснили, що бачили як ОСОБА_4 підходив до загиблого ОСОБА_7, який лежав на березі ставка, та наносив йому удари спочатку ногами, а потім руками по різних частинах тіла. Загиблий йому опір не чинив.

Також перевірені і визнані необґрунтованими доводи скарги засудженого ОСОБА_4 про порушення його права на захист, оскільки у нього виявлений розлад психіки, а апеляційний суд провів розгляд справи щодо нього без участі його захисника.

Згідно з даними висновку амбулаторної комісійної судово-психіатричної експертизи № 424 від 23 липня 2009 року, ОСОБА_4 хронічним психічним захворюванням, слабоумством не страждав і не страждає, у нього були виявлені нервово-психічні порушення, які не позбавляли його здатності усвідомлювати свої дії і керувати ними у час вчинення інкримінованого діяння та проведення експертизи. У період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, він перебував поза тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, за своїм психічним станом застосування примусових заходів медичного характеру не потребував і відповідно до ч.1 ст. 19 КК України є осудним. Тому участь захисника у апеляційній інстанції в такому випадку не була обов’язковою.

Порушень вимог кримінально-процесуального закону при проведені досудового слідства та судового розгляду справи, які б ставили під сумнів правильність висновків суду щодо доведеності винності та кваліфікації дій засудженого ОСОБА_4 органами досудового слідства та судом не допущено.

Призначене ОСОБА_4 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України. Суд урахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу, а також обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, і обрав покарання, яке є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для призначення справи до розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення.