Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні 1 липня 2010 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на вирок Нововолинського міського суду Волинської області від 11 вересня 2009 року, яким засуджено

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не маючого судимості,

за ч. 4 ст. 185 КК України на п’ять років позбавлення волі, за ч. 3 ст. 185 КК України на чотири роки позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно йому призначено п’ять років позбавлення волі, а на підставі ст. 75 і ст. 104 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням на два роки іспитового строку та покладено обов’язки, передбачені п. п. 3, 4 ст. 76 КК України,

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

не маючого судимості,

за ч. 3 ст. 185 КК України на чотири роки позбавлення волі, а на підставі ст. 75 і ст. 104 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням на один рік іспитового строку та покладено обов’язки, передбачені п. п. 3, 4 ст. 76 КК України,

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_3,

не маючого судимості,

за ч. 3 ст. 185 КК України на чотири роки позбавлення волі, а на підставі ст. 75 і ст. 104 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням на один рік іспитового строку та покладено обов’язки, передбачені п. п. 3, 4 ст. 76 КК України,

Постановлено стягнути з ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 в рівних частках на користь державного підприємства "Волиньвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Волиньвуглезбутпостач" 21.292,91 грн., по 7.097,65 грн. з кожної на відшкодування шкоди, заподіяної підприємству діями неповнолітніх,

Суд визнав ОСОБА_5 винуватим у тому, що він 12 травня 2009 року вдерся до торгового відділу підприємця ОСОБА_11, що магазині "Маяк" по вул. Маяковського, 13 в м. Нововолинську, і вчинив крадіжку відео, фото, аудіо та комп’ютерної техніки на суму 87.254 грн.

16 травня 2009 року ОСОБА_5 вдерся до сараю ОСОБА_12, що по АДРЕСА_1, і вчинив крадіжку скутера "Вайпер Актів" вартістю 3.500 грн.

23 травня 2009 року ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6 і ОСОБА_7 в м. Нововолинську вдерлися до складського приміщення ДП "Волиньвугілля" і вчинили крадіжку майна на суму 12.258 грн. 40 коп., після чого вдерлися до адміністративного приміщення ВП "Волиньвуглезбутпостач" і вчинили крадіжку майна на суму 11.446 грн. 61 коп.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

У касаційному поданні з доповненням до нього прокурор просить скасувати вирок щодо ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 з направленням справи на новий судовий розгляд. Не оспорюючи правильності встановлення судом фактичних обставин справи та юридичної оцінки злочинних дій винуватих, твердить, що призначене всім засудженим із застосуванням положень ст. 75 і ст. 104 КК України покарання не відповідає вимогам кримінального закону, є м’яким.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, просив скасувати вирок щодо ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7, а кримінальну справу – направити на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що підстав для його задоволення немає.

Винуватість ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 у крадіжках чужого майна, вчинених за вказаних у вироку обставин, доведена матеріалами справи, в тому числі показаннями самих засуджених, потерпілих, свідків та іншими доказами, які належно перевірені, змістовно наведені у вироку і в касаційному поданні під сумнів не ставляться.

Кваліфікація злочинних дій ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 185 КК України, а ОСОБА_5, крім того, за ч. 4 ст. 185 КК України є правильною.

Що стосується покарання, воно призначене ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 у відповідності з вимогами закону, є необхідним і достатнім для виправлення кожного з них і попередження нових злочинів. Вирішуючи питання щодо виду і розміру покарання засудженим, суд урахував тяжкість вчинених злочинів, дані про особи винуватих, всі обставини, які пом’якшують і обтяжують покарання кожного з них. Зокрема суд урахував, що ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 раніше судимостей не мали, вчинили злочини в неповнолітньому віці, вони визнали свою вину, щиро розкаялися і сприяли розкриттю злочину, ОСОБА_5 відшкодував потерпілим заподіяну шкоду, і останні просили не позбавляти його волі. Тому, на думку колегії суддів, рішення про звільнення засуджених від відбування покарання з випробуванням є обґрунтованим.

Разом із тим, приймаючи таке рішення, суд застосував до ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 положення як ст. 75, так і ст. 104 КК України, при цьому не звернув уваги на те, що в даному разі суб’єктом злочину є неповнолітні особи, на яких поширюються особливі правила як призначення покарання, так і звільнення від нього. Тому в даному разі мали застосовуватися правила лише спеціальної норми - ст. 104 КК України, а посилання суду при цьому ще й на ст. 75 КК України є зайвим. Таке рішення суду підлягає виключенню, а вирок - зміні в порядку ст. 395 КПК України.

Будь-яких інших даних про порушення судом норм КПК України (1001-05) , які були б підставою для зміни чи скасування вироку відносно ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7, на що вказується у касаційному поданні, не встановлено.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 394 – 398 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційне подання прокурора залишити без задоволення.

Вирок Нововолинського міського суду Волинської області від 11 вересня 2009 року щодо ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 в порядку ст. 395 КПК України змінити, виключити рішення суду про застосування до засуджених правил ст. 75 КК України. Вважати засудженими ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України, а ОСОБА_6 і ОСОБА_7 - за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання призначеного кожному з них судом, а на підставі ст. 104 КК України звільненими від відбування покарання з випробуванням на встановлений судом кожному з них іспитовий строк.

У решті вирок щодо ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 залишити без зміни.