5-4408км09 Про порушення кримінальної справи за фактом заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем службовими особами державного підприємства - 01.07.2010 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 1 липня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, на постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 10 лютого 2009 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 25 лютого 2009 року,

зазначеною постановою районного суду задоволено скаргу ОСОБА_5 та скасовано постанову ст. прокурора Херсонської області від 17 грудня 2008 року про порушення кримінальної справи за фактом заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем службовими особами державного підприємства "Цюрупинське лісомисливське господарство" та ТОВ "Спецстроймонтаж – 2", службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочинів, передбачених ч.5 ст. 191 та ч.2 ст. 366 КК України, а в порушенні кримінальної справи - відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 25 лютого 2009 року дану постанову суду першої інстанції залишено без зміни.

З постанови прокурора про порушення кримінальної справи убачається, що у квітні 2008 року службові особи підприємства "Цюрупинське лісомисливське господарство" та ТОВ "Спецстроймонтаж-2" шляхом внесення недостовірних даних до акту прийому виконаних робіт від 21.04.2008 року незаконно створили кредиторську заборгованість ДП "Цюрупинське лісомисливське господарство" перед ТОВ "Спецстроймонтаж – 2". У подальшому службові особи цих підприємств, зловживаючи своїм службовим становищем, в рахунок погашення зазначеної заборгованості незаконно здійснили передачу піску до ТОВ "Спецстроймонтаж – 2", чим спричинено шкоду ДП "Цюрупинське лісомисливське господарство" на суму 1 422 744,07 грн.

У касаційному поданні прокурор вказує на наявність достатніх приводів та підстав для порушення даної справи та просить скасувати судові рішення і направити матеріали справи на новий судовий розгляд.

У запереченні на касаційне подання ОСОБА_5 просить залишити судові рішення без зміни, оскільки, на його думку, вони винесені з дотриманням усіх вимог кримінально-процесуального закону і є обґрунтованими.

Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора на підтримання подання, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційне подання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суддя повинен перевірити: чи були наявними на час порушення справи приводи, передбачені ч.1 ст. 94 КПК; чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину (ч.2 ст. 94 КПК); чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок (ст. 98 КПК).

Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу повинно бути порушено щодо цієї особи.

Як убачається з матеріалів справи, при винесенні постанови про порушення кримінальної справи прокурор послався на такі підстави для її порушення, як акт прийому виконаних робіт від 21.04.2008 року та накладну про передачу піску від тієї ж дати.

При цьому об’єктивних даних про те, що зазначені документи є недостовірними, кредиторська заборгованість є незаконною, так само як і передача піску в рахунок оплати за виконані роботи, зібрані матеріали не містять. Крім того, у матеріалах справи немає жодних офіційних документів, як то акту перевірки, висновку спеціалістів, які б свідчили про об’єм виконаних робіт чи невідповідність виконаних робіт фактично зданим та прийнятим. Відсутність матеріалів перевірки з цього приводу свідчить про неповноту проведеної перевірки та передчасність винесення постанови про порушення кримінальної справи, на що вірно вказав місцевий суд у своїй постанові.

Також обґрунтованим є і висновок районного суду про незрозумілість джерел відомостей про злочин, оскільки в судовому засіданні не встановлено доказів законності отримання копій документів, на підставі яких порушено кримінальну справу. Матеріали ж прокурорської перевірки, на які посилається прокурор, у матеріалах справи відсутні.

З аналізу наявних матеріалів випливає, що на момент порушення кримінальної справи були відомі службові особи, які здійснювали керівництво підприємствами та володіли правом підпису офіційних документів, що були підставами для порушення справи. Однак, у порушення вимог ч.2 ст. 98 КПК України, кримінальна справа була порушена не щодо конкретних осіб, а за фактом.

Враховуючи наведені вище обставини, суд прийняв обґрунтоване рішення про скасування постанови ст. прокурора Херсонської області від 17 грудня 2008 року про порушення кримінальної справи.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції і залишив постанову районного суду без зміни, про що в ухвалі наведено докладні мотиви прийнятого рішення.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, залишити без задоволення, а постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 10 лютого 2009 року ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 25 лютого 2009 року – без зміни.