Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого - Драги В.П.

суддів – Гошовської Т.В., Пошви Б.М.

за участю прокурора – Пересунька С.В.

розглянула у судовому засіданні 1 липня 2010 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Київської області.

Вироком Києво - Святошинського районного суду Київської області від 7 серпня 2009 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз 6 грудня 2005 року за ст. 185 ч.3 КК України на 4 роки позбавлення волі і звільненого 19 лютого 2009 року на підставі акту амністії

засуджено за ст. 186 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки позбавлення волі.

В апеляційному порядку вирок не переглядався.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 1 травня 2009 року, приблизно о 1 год., у стані алкогольного сп’яніння в парку ім. Шевченка у м. Боярка Києво-Святошинського району із застосуванням до Радовінського насильства, яке не було небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, вчинив відкрите викрадення його майна на суму 1770 грн.

У касаційному поданні, посилаючись на необгрунтоване застосування до засудженого ст. 69 КК України і призначення йому занадто м’якого покарання, прокурор порушує питання про скасування вироку з направленням справи на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подання, розглянувши матеріали справи та подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд має враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Матеріалами справи з’ясовано, що при призначенні засудженому із застосуванням ст. 69 КК України більш м’якого покарання, чим це передбачено санкцією ч.2 ст. 186 КК України, суд послався у вироку на те, що він враховує тяжкість вчиненого ОСОБА_1 злочину, наявність у нього не знятої та непогашеної судимості, те, що він за місцем проживання характеризується як такий, скарг на поведінку якого не надходило, його щире каяття, а заподіяна потерпілому матеріальна шкода усунена.

Однак, при вирішенні цього питання суд належним чином не взяв до уваги того, що ОСОБА_1 є неодноразово судимою особою, ним вчинено тяжкий злочин через незначний період часу після звільнення його з місця позбавлення волі і він вчинив злочин у стані алкогольного сп’яніння.

Тому слід визнати, що призначене ОСОБА_1 із застосуванням ст. 69 КК України покарання є м’яким, оскільки не відповідає ступіню тяжкості вчиненого ним злочину та даним про його особу.

Виходячи з наведеного, вирок необхідно скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів -

Касаційне подання першого заступника прокурора Київської області задовольнити.

Вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 7 серпня 2009 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.