Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого - Драги В.П.

суддів – Гошовської Т.В., Пошви Б.М.

розглянула у судовому засіданні 1 липня 2010 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції.

Вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20 травня 2009 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не судимого

засуджено за ч.1 ст. 121 КК України на 5 років позбавлення волі і на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та з покладенням на нього обов’язків, передбачених п.п.2, 3, 4 ч.1 ст. 76 КК України.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 15 лютого 2009 року, приблизно о 1 год. 50 хв., у стані алкогольного сп’яніння біля будинку №82 по вул. Дзержинського у м. Запоріжжя у ході конфлікту з Юхимцем наніс останньому ножем удар у живіт і заподіяв потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

У касаційному поданні прокурор наводить доводи про те, що суд допустив порушення вимог кримінально-процесуального закону, оскільки розглянув справу за відсутності потерпілого, неправильно застосував кримінальний закон та призначив засудженому покарання, яке не відповідає тяжкості злочину та даним про його особу внаслідок м'якості.

Порушує питання про скасування вироку з направленням справи на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи і розглянувши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, не оспорюються у поданні, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені розглянутими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами.

Як з’ясовано матеріалами справи, потерпілий належним чином був повідомлений судом як про попередній розгляд справи, так і про час призначення її до судового розгляду.

Однак, у судові засідання ОСОБА_2 не з'являвся, а тому, суд, з'ясувавши думку інших учасників судового розгляду, зокрема, прокурора та ОСОБА_1, які не заперечували проти слухання справи у відсутності потерпілого, заслухав справу у його відсутності.

Крім того, суд з'ясував і думку учасників судового розгляду про розгляд справи у порядку, передбаченому ст. 299 КПК України, також за відсутності потерпілого, з приводу чого прокурор не висловив заперечень.

Після постановлення вироку 20 травня 2009 року, потерпілий ОСОБА_2 13 серпня 2009 року заявив клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

Така можливість судом йому була надана.

Більше того, потерпілий подав апеляцію на вирок, а потім до початку розгляду справи в апеляційному суді відкликав її.

Наведені дані свідчать, що судом не допущено порушення процесуальних прав потерпілого, як на це міститься посилання у касаційному поданні.

Дії засудженого кваліфіковані вірно.

Відсутні підстави і для скасування вироку за м’якістю призначеного засудженому покарання.

Матеріалами справи з’ясовано, що при вирішенні цього питання і звільненні ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням суд урахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу засудженого, який вперше притягнутий до кримінальної відповідальності, у вчиненому злочині щиро розкаявся, позитивно характеризується і має на своєму утриманні батька, якого визнано інвалідом 1-ої групи.

Окремо необхідно зазначити той факт, що прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції і вніс касаційне подання, сам у судових дебатах просив призначити засудженому покарання у виді 5 років позбавлення волі і з застосуванням ст. 75 КК України звільнити його від відбування цього покарання з випробуванням.

Виходячи з цього, суд обгрунтовано призначив ОСОБА_1 покарання у виді 5 років позбавлення волі і на підставі ст. 75 КК України звільнив його від відбування покарання з випробуванням.

Отже, зазначені у цій частині у касаційному поданні доводи також позбавлені підстав, а тому у задоволенні подання належить відмовити.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів-

У задоволенні касаційного подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, відмовити.