Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 1 липня 2010 року матеріали справи за касаційним поданням помічника прокурора Київського району м. Харкова на судові рішення за скаргою ОСОБА_6

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2009 року скаргу ОСОБА_6 задоволено, скасовано постанову прокурора Київського району м. Харкова від 14 вересня 2009 року про порушення кримінальної справи щодо службових осіб ПП "Спецбуд-реставрація" за фактом внесення завідомо неправдивих відомостей у вигляді надання документації про отримання кваліфікації за фахом та внесення в професійну структуру підприємства осіб, які фактично там ніколи не працювали, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 16 листопада 2009 року постанову районного суду залишено без зміни.

Скасовуючи постанову прокурора, суд послався на ст.ст. 8, 10 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", п.21 Переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №756 від 04.07.2001 року (756-2001-п) , який на момент розгляду матеріалів справи в суді виключено з Переліку. В редакції цього пункту визначалися документи, які мали додаватися до заяви про видачу ліцензії для будівельної діяльності (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджувальних конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж), а саме засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують рівень освіти і кваліфікації, необхідний для провадження відповідного виду господарської діяльності, відомості про систему контролю та управління якістю виробництва на підприємстві відповідно до державних будівельних норм і стандартів. На підставі аналізу зазначених нормативних актів суд першої інстанці зробив висновок, що професійна структура та рівень кваліфікації за фахом персоналу ПП "Спецбуд-реставрація" не являється офіційним документом, який може бути предметом злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України. Крім того, суд вказав, що, оскільки до дипломів ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 ніяких завідомо неправдивих відомостей службовими особами ПП "Спецбуд-реставрація" не вносились, то відсутні підстави для порушення кримінальної справи щодо них за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України.

У касаційному поданні помічник прокурора Київського району м. Харкова просить судові рішення за скаргою ОСОБА_6 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Зазначає, що були законні приводи та підстави для порушення кримінальної справи щодо службових осіб ПП "Спецбуд-реставрація" за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України.

Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., думку прокурора Саленка І.В., який підтримав касаційне подання, пояснення адвоката ОСОБА_5, який просив залишити судові рішення без зміни, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевірити наявність приводів та підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

З матеріалів перевірки вбачається, що ПП "Спецбуд-реставрація" з метою отримання ліцензії на будівельну діяльність до Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України подало заяву, до якої долучило список осіб (професійна структура) та документи, які підтверджують рівень їх освіти і кваліфікації. Відповідно до цього списку на підприємстві працювало 17 працівників відповідних професій.

Однак, проведеною перевіркою встановлено, що на момент подачі заяви про отримання ліцензії у долучених до неї документах вказано осіб, які фактично на підприємстві не працювали, але були зазначені, як працюючі, а саме: головний спеціаліст ОСОБА_7, виконроб ОСОБА_8, інженер ОСОБА_9 проектувальник ОСОБА_10, інженер-проектувальник ОСОБА_11, головний інженер ОСОБА_12 Зазначені особи, крім ОСОБА_8, пояснили, що дійсно мають дипломи інженерів-будівельників (ОСОБА_11 і ОСОБА_8 – інжененрів-електриків), але в ПП "Спецбуд-реставрація" ніколи не працювали, жодних документів до зазначеного підприємства не надавали, трудових угод із зазначеним підприємством не укладали та не виконували роботи за контрактом чи домовленістю (матеріали перевірки а.с. 145-147, 130-132, 119-121, 107-108, 103). ОСОБА_8 пояснив, що він працював у ПП "Спецбуд-реставрація" з травня по вересень 2007 року на посаді інженера-енергетика (матеріали перевірки а.с. 137-139). Таким чином, у 2006 році - на момент подачі заяви на видачу ліцензії ОСОБА_6 ОСОБА_8 на посаді виконроба в ПП "Спецбуд-реставрація" також не працював.

Отже, розглядаючи скаргу ОСОБА_6, суд не надав об’єктивної оцінки всім матеріалам, які були підставою для порушення кримінальної справи, прийняв передчасне рішення про скасування постанови про порушення кримінальної справи, внаслідок чого постановив необгрунтовану постанову. Апеляційний суд не виправив цієї помилки.

Наведені обставини, згідно з ч.1 п.1 ст. 398 КПК України, є підставою до скасування судових рішень, постановлених у справі за скаргою ОСОБА_6 та направлення справи на новий судовий розгляд для постановлення рішення, яке б відповідало вимогам закону.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів Верховного Суду України,

касаційне подання прокурора задовольнити.

Постанову Київського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 16 листопада 2009 року, постановлені у справі за скаргою ОСОБА_6 на постанову про порушення кримінальної справи скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі.