ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 червня 2016 року м. Київ К/800/49319/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючої судді – Васильченко Н.В.,
суддів: Калашнікової О. В., Леонтович К.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Одеської митниці Державної фіскальної служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року у справі № 815/1993/15 за позовом ТОВ "Нєман" до Одеської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішення та картки відмови, -
в с т а н о в и л а :
У квітні 2015 року ТОВ "НЄМАН" звернулося в суд з позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби, в якому просило скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 18 березня 2015 року № 500060001/2015/610025/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 18 березня 2015 року № 500060001/2015/00066.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення про коригування митної вартості товарів від 18 березня 2015 року № 500060001/2015/610025/2 містить протилежні визначення про відсутність інформації щодо подібних товарів та одночасно застосування такої інформації. Крім того, згідно Порядку № 631 від 30.05.2012 року у картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову, однак картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 18.03.2015 року № 500060001/2015/00066 є такою, що оформлена безпідставно та з порушенням вимог її оформлення.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року, позовні вимоги ТОВ "Нєман" задоволено повністю. Скасовано рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 18 березня 2015 року № 500060001/2015/610025/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 18 березня 2015 року № 500060001/2015/00066.
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями Одеська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Нєман" обліковується в Одеській митниці ДФС як суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності. На виконання умов контракту між позивачем (Покупець) та Компанією СЕZERRI TRADE LIMITED (Продавець) від 29 червня 2014 року № N2014QW, на підставі комерційних інвойсів від 2 лютого 2015 року № 89100YU33/1 та від 12 березня 2015 року № 89100YU33/1 позивачем поставлено на митну територію України товар на загальну суму 26396 доларів США, а саме: накінечник (клапан) на шланг для насоса - 50000 шт.; насос ручний для підкачки шин авто - 16320 шт.; насос ножний для підкачки шин авто - 4500 шт.; насос ручний для підкачки шин велосипедів - 10000 шт.; шланг гумовий з фітингами для насоса - 4000 шт.; пакувальні паперові коробки - 14000 шт.
З метою митного оформлення товару ТОВ "Нєман" 17 березня 2015 року подало до відповідача електрону митну декларацію, згідно якої декларантом була визначена митна вартість товару за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів. Одночасно з митною декларацією декларант подав митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, у тому числі оформлені митні декларації, які були використані як джерела інформації для визначення митної вартості товарів, які є подібними задекларованому товару.
За результатами розгляду наданих документів, відповідач направив на адресу ТОВ "Нєман" електронний лист, в якому зазначалось, що подані документи не містять всіх даних, що підтверджують обраний декларантом метод визначення митної вартості, та зобовязав надати митному органу додаткові документи відповідно до переліку.
На вимогу митного органу, позивачем 18 березня 2015 року надано додаткові документи, а саме: лист експертно-аналітичного центру щодо визначення середньої вартості на аналогічний товар та прайс-лист контрагента позивача.
За результатами перевірки наданих позивачем документів, 18 березня 2015 року Митним постом "Одеса-порт" Одеської митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за № 500060001/2015/610025/2, в якому зазначено, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів не можливо застосувати, оскільки у митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами. Одночасно митним органом здійснено коригування заявленої митної вартості із застосуванням резервного (шостого) методу, виходячи з рівня митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
Відповідачем також складено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 18 березня 2015 року за № 500060001/2015/00066.
Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що імпортований товар позивач придбав у компанії СЕZERRI TRADE LIMITED за контрактом від 29 червня 2014 року № N2014QW на загальну суму 26396 доларів США, що підтверджується інвойсом від 12 березня 2015 року № 89100YU33/1. При цьому Компанією СЕZERRI TRADE LIMITED надано довідку від 12 березня 2015 року, якою повідомлено про помилковість даних, зазначених в інвойсі від 2 лютого 2015 року № 89100YU33, та необхідність вважати за вірні дані щодо ціни товару, зазначені в інвойсі від 12 березня 2015 року № 89100YU33/1. Вказана довідка надана позивачем до Одеської митниці на спростування обставин щодо розбіжності даних щодо ціни поставленого товару.
Також на підтвердження реальності визначеної позивачем митної вартості товару, ТОВ "Нєман" на адресу митного органу додатково надано лист ТОВ "Експертно-аналітичний центр "Магеллан" від 17 березня 2015 року за № ОС № 41/03-С, в якому за результатами аналізу ринку викладено узагальнену інформацію щодо середньої вартості на аналогічний або подібний задекларованому товар за ідентичними умовами поставки (CIF-Одеса).
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що контроль за правильністю обчислення декларантом митної вартості товару, який належить до виключної компетенції митного органу, полягає не в тому, щоб скоригувати митну вартість товару в бік збільшення, а в тому, щоб визначити реальну ціну товару, що ввозиться на територію України. При цьому формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, здійсненого у попередні періоди, сам по собі не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, а також не може бути єдиною достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за визначеним декларантом методом.
Оскільки позивачем надано Одеській митниці передбачений ст. 53 Митного кодексу України пакет документів, достатній для підтвердження кількісних та вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої декларантом за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність підстав для прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів від 18 березня 2015 року № 500060001/2015/610025/2 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 18 березня 2015 року № 500060001/2015/00066.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.
Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Згідно ч. 7 ст. 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Колегія суддів дійшла думки, що суди першої та апеляційної інстанції повно та всебічно дослідили обставини справи, вірно встановили характер спірних правовідносин та обґрунтовано застосували норми матеріального права до їх вирішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року у справі № 815/1993/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 – 239-1 КАС України.