Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 29 квітня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 24 лютого 2010 року, якою кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15, п. п. 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, повернуто прокурору Миколаївської області на додаткове розслідування.

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пред’явлено обвинувачення в замаху на умисне вбивство ОСОБА_7 на замовлення, за попередньою змовою групою осіб, із корисливих мотивів, способом, небезпечним для життя багатьох осіб, та у незаконному виготовленні, зберіганні та носінні вибухового пристрою за таких обставин.

В кінці 2006 року між засновником ПП "Стоколос" ОСОБА_8 та заступником голови Березнегуватської районної адміністрації Миколаївської області ОСОБА_7 виник конфлікт у зв’язку з розподілом майна, яке належало пайовикам ТОВ "Висунь МТС Сервіс", директором якого раніше був ОСОБА_8

За ініціативою ОСОБА_7 була створена комісія по розподілу майна ТОВ "Висунь МТС Сервіс", яка в лютому 2008 року прийняла рішення про примусове вилучення у підприємства ОСОБА_8 та передачу в користування фермерові ОСОБА_7 частини майна товариства – території механізованого току

До складу цієї комісії входив і заступник голови Березнегуватської районної ради ОСОБА_5, якому було доручено виступити посередником між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 по розподілу решти майна ТОВ "Висунь МТС Сервіс".

Весною 2008 року ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_8 зустрітись в офісі товариства афганців, яке він очолював у Березнегуватському районі, і при зустрічі запропонував повернути територію зернотоку. Під час розмови ОСОБА_5 сказав, що ОСОБА_7 не зупиниться і невдовзі забере у ОСОБА_8 все майно, а його "прибере". При цьому продемонстрував йому пакет із круглим предметом, пояснивши, що цей предмет може вирішити все. ОСОБА_8 сприйняв його як вибуховий пристрій. Також ОСОБА_5 сказав, що у випадку знешкодження ОСОБА_7 тік перейде до ОСОБА_8, а він, ОСОБА_5, отримає від нього комісійні за таку послугу. Окрім того, натякнув, що ОСОБА_8 повинен пробачити йому борг у сумі 50000 грн., які він брав у ОСОБА_8 для придбання сільськогосподарської техніки.

ОСОБА_8 на пропозицію ОСОБА_5 однозначної відповіді не дав, сказавши, що йому необхідно подумати, конкретних указівок, прохань чи пропозицій щодо фізичного знищення ОСОБА_7 не висловив і розмова залишилась незакінченою.

В подальшому при зустрічах ОСОБА_5 продовжував обговорювати з ОСОБА_8 тему вбивства ОСОБА_7, на що ОСОБА_8 при останній розмові сказав, що не потрібно нічого робити, так як ОСОБА_7 почав скуповувати у громадян майнові паї, укладати договори купівлі-продажу, тому навіть у разі фізичного знищення ОСОБА_7 майно не буде повернуто ОСОБА_8 Одночасно останній відмовився в рахунок повернення боргу забрати у ОСОБА_5 комбайн, а при наступній зустрічі у вересні 2008 року знову нагадав ОСОБА_5 про необхідність повернення боргу.

ОСОБА_5 неоднозначність відповідей та коливання ОСОБА_8 на пропозицію знищити ОСОБА_7 помилково сприйняв як згоду на вбивство з метою перерозподілу сфери впливу, розраховуючи при цьому, що в якості оплати за виконання замовлення ОСОБА_8 той пробачить йому борг.

На виконання мнимого замовлення на вбивство ОСОБА_7 із метою отримати матеріальну винагороду від ОСОБА_8 у вигляді списання боргових зобов’язань, ОСОБА_5 вирішив організувати та вчинити вбивство ОСОБА_7 і приблизно на початку грудня 2008 року запропонував зробити це ОСОБА_6, який знаходився від ОСОБА_5 у фінансовій залежності, так як був йому винен 20000 грн., який ОСОБА_5 обіцяв йому пробачити, на що ОСОБА_6 погодився.

ОСОБА_5, будучи ініціатором та організатором злочину, взяв на себе керівництво діями ОСОБА_6, якому відводилась роль виконавця вбивства на замовлення та в інтересах іншої особи – ОСОБА_8, яке ОСОБА_5 спланував учинити з використанням саморобного вибухового пристрою, який ОСОБА_6 повинен був закріпити на автомобілі ОСОБА_7, а ОСОБА_5 у слушний момент мав привести його у дію.

З цією метою вони в період часу з кінця грудня 2008 року до середини січня 2009 року за місцем проживання ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 без передбаченого законом дозволу незаконно виготовили саморобний радіокерований вибуховий пристрій, перевезли в кабінет №10 адміністративного приміщення Березнегуватського районного спортивно-технічного клубу по вул. 1 Травня, 110 у смт. Березнегуватське, де незаконно зберігали.

25 січня 2009 року відповідно до розробленого плану ОСОБА_5 під надуманим приводом запросив ОСОБА_7 на зустріч і коли останній, приїхавши своїм автомобілем "Нива-Шевроле", зайшов у кабінет до ОСОБА_5 у приміщенні Березнегуватського районного спортивно-технічного клубу, останній став відволікати його увагу, а ОСОБА_6, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_5, на його замовлення, із корисливих мотивів, ставлячи під загрозу життя багатьох людей, спробував закріпити вибуховий пристрій під днищем автомобіля ОСОБА_7, але в цей момент на мобільний телефон, який був задіяний у схемі вибухового пристрою, надійшов несподіваний радіосигнал, який привів у дію пристрій, і пролунав вибух, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль та спричинено поранення ОСОБА_6, у зв’язку з чим обвинувачені не змогли довести свій умисел на позбавлення життя ОСОБА_7 з незалежних від їх волі причин.

Розглядаючи справу, апеляційний суд повернув її на додаткове розслідування у зв’язку з неправильністю та неповнотою досудового слідства при дослідженні обставин справи, зокрема, щодо мотиву дій обвинувачених, пов’язаних із посяганням на життя ОСОБА_7, суперечливістю висновків прокурора при зміні обвинувачення в судовому засіданні, неналежною перевіркою показань ОСОБА_5 щодо причетності до інкримінованих підсудним діянь ОСОБА_8, який, як вказував ОСОБА_5, замовив йому вбивство ОСОБА_7

У касаційному поданні прокурор стверджує, що рішення суду про направлення справи на додаткове розслідування є помилковим, а його висновки про неповноту дослідження обставин справи, суперечливість пред’явленого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачення не ґрунтуються на матеріалах справи та не відповідають фактичним обставинам справи. Ряд обставин, на які звернув увагу в ухвалі суд, досліджені досудовим слідством, а інші, при необхідності, міг з’ясувати суд без повернення справи на додаткове розслідування. Питання про додаткову перевірку наявності замовлення ОСОБА_8 на вбивство ОСОБА_7 поставлено всупереч вимогам кримінально-процесуального закону, згідно з якими суд не вправі за власною ініціативою повертати справу на додаткове розслідування для притягнення до кримінальної відповідальності іншої особи. У зв’язку з наведеним прокурор просить скасувати ухвалу суду, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення прокурора, яка не підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи, доводи подання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 281 КПК України суд, розглядаючи справу і встановивши неповноту та неправильність досудового слідства, вправі повернути її на додаткове розслідування, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

За змістом закону досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 та 64 КПК України не досліджені або поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не допитані певні особи, не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді, тощо).

Враховуючи ці вимоги закону, дослідивши надані стороною обвинувачення докази на підтвердження пред’явленого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачення у вчиненні інкримінованих дій та їх мотив, суд обґрунтовано визнав, що досудове слідство по справі проведено неповно те неправильно.

Так, згідно з пред’явленим під час досудового слідства ОСОБА_6 та ОСОБА_5 обвинуваченням мотивом дій останнього, пов’язаних із посяганням на життя ОСОБА_7, було бажання отримати матеріальну вигоду внаслідок перерозподілу сфери впливу в колишньому колективному сільськогосподарському підприємстві "Висунь МТС Сервіс". З цією метою він вступив у змову з ОСОБА_6, якому замовив убивство ОСОБА_7 При цьому в постанові про пред’явлення обвинувачення при викладенні обставин вчинення злочинів ОСОБА_8 як особа, яка якимось чином була заінтересована в убивстві ОСОБА_7, причетна до діянь обвинувачених чи вплинула на рішення ОСОБА_5 позбавити життя потерпілого, не згадується, як і боргові зобов’язання ОСОБА_5 перед ОСОБА_8

Відповідно до постанови про закриття кримінальної справи орган досудового слідства визнав, що в діях ОСОБА_8 відсутній склад злочину.

Прокурор за результатами проведеного судового слідства, змінивши обвинувачення, встановив інший мотив дій ОСОБА_5 Зокрема, він обвинувачував ОСОБА_5 у вчиненні замаху на вбивство ОСОБА_7 з мотиву мнимого замовлення з метою отримати матеріальну винагороду від ОСОБА_8 у вигляді списання боргових зобов’язань.

При цьому в постанові про зміну обвинувачення прокурор надав певне значення відносинам ОСОБА_8 та ОСОБА_5 щодо боргу останнього, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 з приводу конфлікту між ними у зв'язку з перерозподілом власності господарства "Висунь МТС Сервіс", спілкуванню з цього приводу ОСОБА_8 і ОСОБА_5, в тому числі ініціювання останнім питання про вбивство ОСОБА_7

За змістом цього обвинувачення ОСОБА_8 ОСОБА_5 вбивство не замовляв, а останній неоднозначність поведінки та коливання ОСОБА_8 помилково сприйняв як згоду та замовлення вбивства і на виконання такого мнимого замовлення сам вирішив його вчинити з корисливих мотивів, замовив собі, а в подальшому і ОСОБА_6, спланував його, організував та мав намір особисто взяти в ньому участь.

Однак, кримінальний закон не передбачає поняття мнимого замовлення.

Окрім того, із постанови не вбачається, на підставі оцінки яких доказів, зібраних досудовим слідством та досліджених під час розгляду справи, прокурор прийшов до такого висновку. Не наведені вони і в касаційному поданні.

Разом з тим, ОСОБА_5 не вказував, що слова й дії ОСОБА_8 зрозумів неправильно. Натомість, він послідовно стверджував, що саме ОСОБА_8 був зацікавлений в убивстві ОСОБА_7 як конкурента у бізнесі, замовив його і готовий був заплатити за це 50000 грн.

Це ж випливає з показань ОСОБА_6, який пояснював, що зі слів ОСОБА_5 ОСОБА_7 необхідно було вбити через конфлікт останнього з ОСОБА_8 за зернотік та розподіл майна господарства "Висунь МТС Сервіс".

ОСОБА_8 у судовому засіданні заявив, що не мав наміру прощати борг ОСОБА_5 у сумі 50000 грн., а, навпаки, вимагав його повернути, про що вказав і ОСОБА_5, який пропонував ОСОБА_8 забрати в рахунок боргу його комбайн.

Певні суперечності містяться і в постанові прокурора щодо обвинувачення ОСОБА_6 Так, в частині, що стосується незаконного виготовлення саморобного радіокерованого вибухового пристрою з метою вбивства ОСОБА_7, зазначено, що він діяв на замовлення третьої особи, а далі указано, що дії по спробі закріпити цей пристрій під днище автомобіля ОСОБА_7 він учинив на замовлення ОСОБА_5

З огляду на викладене суд обґрунтовано визнав, що змінене прокурором в суді обвинувачення в частині, що стосується мотиву дій ОСОБА_5 та його ролі в посяганні на життя ОСОБА_7, містить істотні суперечності і є порушенням права обвинувачених на захист.

З урахуванням обвинувачення ОСОБА_5 в організації й виконанні свого умислу на позбавлення життя ОСОБА_7 і замовлення його ОСОБА_6, при умові, що ніякого замовлення на вбивство потерпілого ОСОБА_5 від ОСОБА_8 на отримував, такі дії ОСОБА_5 мають свідчити про наявність у нього певного самостійного мотиву.

Разом з тим, у судовому засіданні ОСОБА_7 підтвердив відсутність у ОСОБА_5 самостійного мотиву для його вбивства та будь-яких конфліктів між ними, на чому наполягав і ОСОБА_5

Одночасно неконкретним є і обвинувачення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на досудовому слідстві. Зокрема, визнаючи мотивом дій ОСОБА_5 бажання отримати матеріальні вигоди від перерозподілу сфери впливу в колишньому товаристві "Висунь МТС Сервіс", досудовим слідством в постановах про пред’явлення обвинувачення не зазначено та не мотивовано, яке відношення мав ОСОБА_5 до цього товариства і яким чином він міг отримати у зв’язку з убивством ОСОБА_7 матеріальні вигоди і які саме, що також є порушенням права на захист.

Враховуючи викладене, а також те, що змінене в суді прокурором обвинувачення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суттєво відрізняється від пред’явленого їм на досудовому слідстві і містить істотні суперечності, які впливають на визначення мотиву дій обвинувачених, їх ролі та кваліфікацію діяння, воно потребує додаткової перевірки, яку у зв’язку з необхідністю виконання значного обсягу слідчих та інших процесуальних дій з додержанням специфіки процесуальної форми судового розгляду неможливо провести, суд обґрунтовано направив справу на додаткове розслідування для з’ясування зазначених в ухвалі обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, в тому числі для перевірки показань ОСОБА_5 щодо мотиву його дій – замовлення вбивства ОСОБА_8

Посилання в касаційному поданні на порушення судом вимог закону з огляду на те, що суд за власною ініціативою повернув справу на додаткове розслідування для притягнення до кримінальної відповідальності іншої особи, безпідставне, оскільки в ухвалі йдеться про усунення неповноти в дослідженні досудовим слідством обставин справи, в тому числі мотиву дій ОСОБА_5, і не поставлено питання про притягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності.

Окрім того, прокурор Миколаївської області порушив щодо ОСОБА_5 кримінальну справу за ч. 3 ст. 15, п. п. 6, 11, 12 ст. 115 КК України з огляду на те, що він є депутатом Березнегуватської районної ради. Що ж стосується ч. 1 ст. 263 КК України кримінальна справа щодо ОСОБА_5 не порушувалась. Оскільки ст. 31 Закону України від 11 липня 2002 року "Про статус депутатів місцевих рад" передбачено спеціальний порядок порушення кримінальної справи щодо депутата місцевої ради, відсутність постанови відповідного прокурора про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 263 КК України перешкоджає провадженню по справі в частині цього обвинувачення.

Таке порушення вимог закону підлягає усуненню під час додаткового розслідування.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 24 лютого 2010 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 – без змін.