Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Редьки А.І.

суддів

Кузьменко О.Т., Заголдного В.В.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 29 квітня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_4 на вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 травня 2009 року, яким

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше неодноразово судиму,

останній раз 17.12.2003р. за ст. ст. 309 ч. 1, 185 ч. 2, 185 ч. 3, 70 КК України до

позбавлення волі строком на 3 роки, -

засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2009 року вирок щодо ОСОБА_4 залишено без зміни.

ОСОБА_4 визнано винною у тому, що вона 16 лютого 2009 року, у невстановлені слідством час та місці, у невстановленої особи, придбала особливо небезпечну психотропну речовину – кустарно виготовлений з ефедрину препарат, псевдоефедрин, в склад якого входив первітин (метамфетамін) та сліди не прореагувавшого ефедрину, псевдоефедрину у невстановленій кількості, яку зберігала без мети збуту за місцем свого проживання АДРЕСА_1

Того ж дня, під час обшуку в зазначеному помешканні, з 20 години 50 хвилин до 22 години, співробітниками міліції було виявлено та вилучено: шприц ємністю 2мл з рідиною 0,7мл, яка містила особливо небезпечну психотропну речовину, в склад якої входив первітин, кількість якого в перерахунку на суху масу складала 0,042гр; скляний флакон з 4мл рідини, яка містила особливо небезпечну психотропну речовину, в склад якої входив первітин, кількість якого в перерахунку на суху масу складала 0,24гр; скляний флакон з 0,7мл рідини, яка містила особливо небезпечну психотропну речовину, в склад якої входив первітин, кількість якого в перерахунку на суху масу складала 0,042гр.

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_4 стверджує, що злочин не вчиняла, психотропну речовину їй було підкинуто співробітниками міліції, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, посилається на неповноту досудового та судового слідства, зазначає, що копію обвинувального висновку їй було вручено за день до розгляду справи в суді, в судовому засіданні їй не була роз’яснена суть ч. 3 ст. 299 КПК України, посилається на інші порушення вимог кримінально-процесуального закону. Крім того, вказує на неврахування судом усіх обставин, які пом’якшують покарання. Просить вирок щодо неї скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, ґрунтуються на показаннях самої засудженої, яка в судовому засіданні повністю визнала свою вину та розповіла про обставини вчинення нею злочину, інших досліджених у судовому засіданні доказах.

Вважати, що досудове слідство було проведено неповно підстав немає.

З протоколу судового засідання вбачається, що копію обвинувального висновку вона отримала більше ніж за три доби до розгляду справи в суді (а.с. 226).

Твердження в скарзі ОСОБА_4 щодо неповноти судового слідства є надуманими, оскільки, в зв’язку з повним визнанням засудженим своєї вини, судом було визначено недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Доводи в касаційній скарзі засудженої про те, що в судовому засіданні їй не були роз’яснені положення ч. 3 ст. 299 КПК України колегія суддів вважає надуманими, оскільки, як вбачається з протоколу судового засідання, ОСОБА_4 зміст зазначеної статті було роз’яснено та їй зрозуміло (а.с. 227).

З матеріалами справи засуджена була ознайомлена в повному обсязі (а.с. 246-249). Зауважень на протокол судового засідання від неї не надходило.

Вважати, що перша апеляція була написана не ОСОБА_4, як про це йдеться у касаційній скарзі, підстав немає.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону України не виявлено.

Аналіз зібраних по справі доказів дає підстави касаційному суду зробити висновок про доведеність винуватості ОСОБА_4 та правильність кваліфікації її дій за ч. 2 ст. 309 КК України.

Засудженій призначено мінімальне, передбачене санкцією зазначеної статті покарання, з додержанням вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винної та обставин, які пом’якшують покарання. Колегія суддів вважає його справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження нових злочинів.

На підставі наведеного та керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційної скарги засудженої ОСОБА_4 відмовити.