Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого - Драги В.П.

суддів - Жука В.Г., Пошви Б.М.

за участю прокурора – Сенюк В.О.

розглянула у судовому засіданні 29 квітня 2010 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Сумської області.

Постановою Лебединського районного суду Сумської області від 29 квітня 2009 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не судимого

звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 272 КК України у зв'язку з примиренням з потерпілим і справу закрито.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

Як визнав суд, ОСОБА_1, працюючи інженером - будівельником ТОВ "Хлібороб", не забезпечив належного контролю за дотриманням техніки безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на обладнанні "Станок фрезерний по дереву з шипорізочною кареткою моделі ФШ-4", який не був обладнаний відповідними засобами безпеки, внаслідок чого 11 листопада 2008 року о 13 год. 45 хв. столяр ТОВ "Хлібороб" Топчій під час виконання робіт на цьому обладнанні отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді травматичної ампутації 4 і 5 пальців та відкритого перелому середньої третини 3 пальця правої кисті.

У касаційному поданні, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, прокурор порушує питання про скасування постанови і направлення справи на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, прокурора, яка підтримала подання, розглянувши матеріали справи та подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Як вбачається із матеріалів справи при прийнятті рішення про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, суд послався у своїй постанові на те, що ОСОБА_1 вчинив злочин невеликої тяжкості, під час розгляду справи примирився з потерпілим, претензії майнового чи морального характеру відсутні.

Разом з тим, дані протоколу судового засідання свідчать про те, що суд не з'ясував безпосередньо у самого потерпілого, примирився чи ні він з ОСОБА_1, відшкодовані чи ні завдані йому збитки, усунув чи ні ОСОБА_1 заподіяну йому шкоду.

Ці обставини не зазначені і в постанові суду, хоча вони мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Більше того, дійшовши висновку про закриття справи, у порушення вимог ст. 248 КПК України суд у постанові не вирішив питання щодо скасування обраного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, а також про речові докази і судові витрати, які зазначені у довідці до обвинувального висновку.

Виходячи з цього, постанову належить скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів -

Касаційне подання першого заступника прокурора Сумської області задовольнити.

Постанову Лебединського районного суду Сумської області від 29 квітня 2009 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.