Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 29 квітня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Сумської області на вирок Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 15 липня 2009 року щодо ОСОБА_5

Цим вироком

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого 1 листопада 2004 року за ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 309 КК України на три роки позбавлення волі,

засуджено:

- за ч. 2 ст. 310 КК України на три роки позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 309 КК України на два роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_5 визначено остаточне покарання – три роки позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України засудженого звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю два роки.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він, за обставин викладених у вироку, навесні 2009 року незаконно посіяв та виростив 614 рослин конопель, які 10 червня 2009 року було виявлено та вилучено працівниками міліції в його домоволодінні. Цього ж дня працівниками міліції у зазначеному домоволодінні виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб – маріхуану, вагою 471,31 г, який ОСОБА_5, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 310 КК України, незаконно придбав, виготовив та зберігав без мети збуту.

Прокурор у своєму поданні посилається на призначення засудженому ОСОБА_5 надмірно м’якого покарання та неправильне застосування кримінального закону, зокрема, на те, що суд безпідставно не вказав таку кваліфікуючу ознаку як повторність при кваліфікації дій засудженого за ст. 309 КК України. Просить вирок місцевого суду щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу – направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який просив задовольнити касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Приймаючи рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, місцевий суд не врахував, що ОСОБА_5 засуджено за вчинення двох злочинів, один з яких відповідно до ст. 12 КК України є тяжким. Поза увагою суду залишилось і те, що ОСОБА_5 раніше був засуджений за вчинення умисного тяжкого злочину і знову вчинив аналогічний злочин.

Не врахував суд і кількості посіяних та вирощуваних засудженим конопель та наркотичних засобів, які винний незаконно виготовив і зберігав.

Отже, колегія суддів вважає, що за таких обставин висновок суду про можливість звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України не ґрунтується на законі, а призначене ОСОБА_5 покарання не можна вважати справедливим внаслідок його м’якості, у зв’язку з чим вирок підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого необхідно постановити законне й обґрунтоване судове рішення.

Під час нового судового розгляду мають бути перевірені й інші доводи касаційного подання.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України,

касаційне подання першого заступника прокурора Сумської області задовольнити.

Вирок Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 15 липня 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.