Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 29 квітня 2010 року справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 жовтня 2009 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 3 грудня 2009 року, -

19 серпня 2009 року прокурором Олександрійського району Кіровоградської області за результатами перевірки дотримання законодавства України щодо використання бюджетних коштів при проведенні закупівлі твердого палива для закладів освіти Олександрійського району КП "Кіровоградоблпаливо" винесено постанову про порушення кримінальної справи за фактом зловживання службовими особами КП "Кіровоградоблпаливо" своїм службовим становищем та службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.

Згідно з постановою про порушення кримінальної справи у 2009 році відділом освіти Олександрійської районної державної адміністрації проведено тендер на закупівлю вугілля кам’яного для опалення загальноосвітніх шкіл Олександрійського району.

Переможцем конкурсу було визнано КП "Кіровоградоблпаливо", директором якого є ОСОБА_5 З вказаним підприємством було укладено договір № 106/02/09 від 2 квітня 2009 року на поставку кам’яного вугілля марки "ДГОМ" в кількості 466 тон на суму 279 600 гривень та 455,6 тон кам’яного вугілля марки "АМ" на суму 273 360 гривен, всього на суму 552 960 гривень.

Під час тендерної процедури службовими особами КП "Кіровоградоблпаливо" були надані фіктивні документи, зокрема, дилерський договір від 14 січня 2009 року, укладений між КП "Кіровоградоблпаливо" та відокремленим підрозділом ЗФ "Гірська" ДП "Первомаськвугілля", та сертифікат якості на товарну продукцію ДП "Первомаськвугілля".

Перевіркою було вставлено, що наведений дилерський договір не укладався, відвантаження вугілля з ДП "Первомаськвугілля" у власність КП "Кіровоградоблпаливо" не проводилося, кам’яне вугілля, що поставлялося до загальноосвітніх закладів району не відповідало вимогам договору постачання № 106/02/09 від 2 квітня 2009 року, фактично було придбане службовими особами КП "Кіровоградоблпаливо" у ПП "ОСОБА_6." та ПП "Промстройінвест-плюс".

Згідно з бухгалтерським обліком підприємства за червень-липень 2009 року замовнику фактично було поставлено 136 тон кам’яного вугілля марки "ДГОМ" та 405,4 тон кам’яного вугілля марки "АМ" на загальну суму 324 840 гривень, а замовником фактично сплачено за поставлене кам’яне вугілля 216 840 гривень, що спричинило тяжкі наслідки інтересам держави, оскільки оплата здійснювалася за рахунок бюджетних коштів.

Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 жовтня 2009 року зазначену вище постанову прокурора скасовано.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 3 грудня 2009 року постанову місцевого суду залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор, посилаючись на істотне порушення кримінально-процесуального закону, ставить питання про скасування оскаржуваних судових рішень та направлення судової справи за скаргою ОСОБА_5 на постанову про порушення кримінальної справи на новий судовий розгляд. Своє прохання мотивує тим, що кримінальну справу було порушено за наявності достатніх приводів та підстав, передбачених ст. 94 КПК України. Указує на те, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій не ґрунтуються на матеріалах, на підставі яких було порушено кримінальну справу. Зазначає, що згідно з листом ДП "Первомаськвугілля" від 31 липня 2009 року дилерський договір не укладався, а тому КП "Кіровоградоблпаливо" взагалі не мало права брати участь у тендерних торгах. Крім того, звертає увагу на те, що тверде паливо постачалося від приватних підприємств, які не є безпосередніми виробниками вугілля. Вважає, що суд у порушення вимог ст. 236-8 КПК України вдався до оцінки зібраних доказів.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали судової справи за скаргою ОСОБА_5 на постанову про порушення кримінальної справи та матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Твердження прокурора про те, що судом першої інстанції під час розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи було допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, є обґрунтованим.

Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи на суд покладено обов’язок перевіряти законність порушення кримінальної справи, дослідження матеріалів, на підставі яких її було порушено, перевіряти наявність приводів і підстав для порушення кримінальної справи, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови. Ця норма закону забороняє суду розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Наведених вимог кримінально-процесуального закону судом дотримано не було.

Рішення про скасування постанови про порушення кримінальної справи суд мотивував тим, що в матеріалах справи відсутні об’єктивні дані, які б достовірно підтвердили факт надання службовими особами КП "Кіровоградоблпаливо" фіктивних договорів з постачальниками з метою перемоги в тендері; які б свідчили про заподіяння тяжких наслідків; що якість вугілля перевіряла лабораторія, яка позбавлена ліцензії на проведення таких досліджень, і такі дії може здійснювати лише замовник, а не орган досудового слідства; що всі претензії повинні вирішуватись у господарському суді, оскільки між відділом освіти та КП "Кіровоградоблпаливо" існують договірні стосунки.

З наведено убачається, що суд у порушення вимог ст. 236-8 КПК України вдався до зібраних матеріалів та з’ясування фактичних обставин справи.

Про вказані вище порушення закону прокурор зазначав у апеляції на постанову суду першої інстанції. Однак, у порушення вимог ст. 377 КПК України апеляційний суд не встановив та не усунув їх.

Таким чином, постанова місцевого суду та ухвала суду апеляційної інстанції постановлені з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, тому вони підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно неухильно дотриматися вимог ст. 236-8 КПК України та прийняти законне рішення.

На підставі наведеного, керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів, -

Касаційне подання прокурора задовольнити.

Постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 жовтня 2009 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 3 грудня 2009 року скасувати, а справу за скаргою ОСОБА_5 на постанову про порушення кримінальної справи направити на новий судовий розгляд.