Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого Короткевича М.Є.,

суддів Гриціва М.І. та Прокопенка О.Б.,

розглянувши у судовому засіданні у м. Києві 27 квітня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 на вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 15 травня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 18 серпня 2009 року щодо ОСОБА_5,

вироком суду

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2

Житомирської області,

такого, який не мав судимості,

засуджено за ч. 4 ст. 296 КК України до позбавлення волі на строк три роки.

Як визнав суд, 21 січня 2009 року, приблизно о 19 годині 30 хвилин, ОСОБА_5, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, біля автобусної зупинки по вул. Героїв Перекопу в м. Новоград-Волинському, грубо порушуючи громадський порядок із мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та опором ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які припиняли хуліганські дії, із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень (біти), завдав удар кулаком у голову ОСОБА_8, завдавши йому фізичного болю та заподіяв неповнолітньому ОСОБА_9 легкі тілесні ушкодження Крім того, ОСОБА_5 розбив скло вітрини кіоску та намагався завдати ударів ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_10 та ОСОБА_7

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 18 серпня 2009 року апеляцію засудженого ОСОБА_5, захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого, представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_9 – ОСОБА_11, потерпілого ОСОБА_8 залишено без задоволення, а вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 15 травня 2009 року – без зміни.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4, не оспорюючи доведеність винності ОСОБА_5 та кваліфікацію його злочинних дій, просить звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням. Захисник вважає, що суд достатньо не урахував пом’якшуючі обставини, а саме те, що ОСОБА_5 відразу після вчинення злочину вибачився перед потерпілими, відшкодував завдану шкоду, до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, має на утриманні двох малолітніх дітей, його дружина перебуває у відпустці по догляду за дитиною.

Крім того, захисник вказує на те, що суд не урахував думку потерпілого ОСОБА_8, який просив не позбавляти ОСОБА_5 волі.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги захисника, колегія суддів вважає, що підстав для її задоволення немає.

Висновок суду щодо винності ОСОБА_5 у вчиненні хуліганства за обставин, вказаних у вироку та кваліфікація його злочинних дій за ч. 4 ст. 296 КК України, захисником не оспорюється.

Призначаючи ОСОБА_5 покарання суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, урахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, конкретні обставини справи, думку потерпілих щодо міри покарання та інше. Так, судом ураховано, що ОСОБА_5 судимості не мав, характеризується посередньо, визнав себе винним частково, вчинений ним злочин відноситься до категорії тяжких злочинів, одним із потерпілих від хуліганських дій ОСОБА_5 є неповнолітня особа. Як обставину, що обтяжує покарання судом визнано вчинення винним злочину у стані алкогольного сп’яніння.

Поряд із цим, судом також ураховано й те, що ОСОБА_5 має на утриманні двох малолітніх дітей, однак ніде не працює, думку потерпілих, які просили не позбавляти його волі.

Урахувавши вказані обставини, суд, належним чином умотивувавши своє рішення, дійшов до обґрунтованого висновку про можливість виправлення ОСОБА_5 лише в умовах ізоляції його від суспільства та призначив винному покарання у виді позбавлення волі. Суд призначив ОСОБА_5 мінімальне покарання, передбаченим санкцією ч. 4 ст. 296 КК України, яке є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для призначення ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст. 69 КК України, або для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у тому числі із урахуванням обставин, вказаних у касаційній скарзі захисника, не знайдено.

Крім того, суд апеляційної інстанції перевірив доводи захисника, аналогічні доводам касаційної скарги та не знайшов підстав для їх задоволення. З таким рішенням погоджується й колегія суддів Верховного Суду України.

Не вбачаючи підстав для задоволення касаційної скарги захисника, колегія суддів не знаходить підстав і для призначення справи до касаційного розгляду з викликом осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів,

відмовити у задоволенні касаційної скарги захиснику ОСОБА_4