Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 27 квітня 2010 року справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 лютого 2009 року, яким

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженець с. Олеша Тлумацького району

Івано-Франківської області, на підставі ст. 89 КК України

раніше не судимий,

засуджений за ст. 69 КК України 1960 року на 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю, за ч. 2 ст. 142 КК України 1960 року на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю, за ст. 257 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю, за ч. 4 ст. 187 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 120 000 грн. в рахунок відшкодування матеріального збитку і 150 000 грн. - в рахунок відшкодування моральної шкоди, а на користь ОСОБА_10 - 4950 грн. в рахунок відшкодування матеріального збитку.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 квітня 2009 року вирок залишений без змін.

За вироком суду ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він у складі озброєної банди, керівником і організатором якої був ОСОБА_6 і до якої також входили ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_11, згідно з розробленим ОСОБА_6 у квітні 2001 року планом і розподілом ролей, з метою заволодіння майном вчинили розбійний напад на ОСОБА_12 і ОСОБА_9, щодо яких мали інформацію про наявність у них великих сум грошей, оскільки попередньо вели спостереження за ними. Для чого члени банди 15 червня 2001 року близько 8-ої год. 50 хв., озброєні обрізом двоствольної рушниці і газовим пістолетом невстановлених зразків, прибули на автомобілі ВАЗ-2108 державний номерний знак НОМЕР_2 до місця проживання потерпілих до будинку АДРЕСА_1, де ОСОБА_5 з ОСОБА_7 залишилися біля під'їзду для спостереження за обстановкою й забезпечення безпеки відходу після скоєння злочину, а озброєні ОСОБА_11 і ОСОБА_6 (останній для зміни зовнішності переодягнувся в жіночий одяг), зайшли до під’їзду чекати на ОСОБА_9 У цей час до будинку на автомобілі під’їхав ОСОБА_12 і зателефонував ОСОБА_9, щоб та виходила з квартири до автомобіля. Коли остання, маючи при собі гроші в сумі 120 000 грн., вийшла з квартири, ОСОБА_6 і ОСОБА_11, застосовуючи насильство, небезпечне для життя і здоров'я, напали на неї, завдаючи удари рукою в голову, заподіявши легкі тілесні ушкодження у вигляді ран на спинці носа і перелом носа, що потягли короткочасний розлад здоров'я, і заволоділи грошовими коштами потерпілої у сумі 120 000 грн. Намагаючись зникнути з місця злочину на автомобілі, нападники зробили постріл з обрізу мисливської рушниці в бік ОСОБА_12, який переслідував їх.

Крім того, 14 вересня 2001 року близько 17-ої год. з метою реалізації розробленого й організованого ОСОБА_6 і ОСОБА_8 плану нападу на ОСОБА_13 і ОСОБА_10 члени банди ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_11 і ОСОБА_7, переодягнуті у форму спецпідрозділу міліції "Титан" і озброєні обрізом рушниці і гладкоствольною помповою рушницею, прибули на автомобілі ВАЗ-2108 державний номерний знак НОМЕР_2 на автодорогу до с. Гірне в м. Ялта, де встановили дорожні знаки "проїзд заборонений", "в'їзд заборонений", табличку "рубка лісу", а також саморобний пристрій типу "їжак" для примусової зупинки транспорту, замаскувавши його, і стали очікувати автомобіль ОСОБА_13 і ОСОБА_10 При появі автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_13 напали на них, кинувши спиляне дерево, щоб перегородити дорогу. Проте ОСОБА_13, побачивши людей у формі і масках, збільшив швидкість і, подолавши пристрій типу "їжак", зміг зникнути від нападників, пошкодивши три колеса автомобіля, внаслідок чого зазнав матеріальних збитків на суму 4950 грн. У слід йому члени банди вистрілили з наявної вогнепальної зброї.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5, не оспорюючи своєї вини, вважає обране йому покарання надто суворим і просить пом’якшити його, застосувавши ст. 69 КК України.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України Короткевича М.Є., міркування прокурора про виключення з судових рішень кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 142 КК України 1960 року як зайвої і кваліфікуючих ознак злочину – розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб і спрямований на заволодіння майном в особливо великих розмірах, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Винність ОСОБА_5 в участі в озброєній банді з метою нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб, та у вчиненні розбійного нападів бандою на потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_13 і ОСОБА_10 з метою заволодіння їх майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя і їх здоров’я, стверджується зібраними у справі доказами і не оспорюється засудженим ОСОБА_5 у його касаційній скарзі.

Дії ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 142 КК України 1960 року, ст. 257, ч. 4 ст. 187 КК України 2001 року кваліфіковано правильно.

Разом із тим, перевіряючи судові рішення у відповідності зі ст. 395 КПК України, колегія суддів вважає, що суд правильно дійшов висновку про те, що ОСОБА_5 навесні 2001 року став учасником банди, організованої ОСОБА_6 у квітні 2001 року, і до складу якої також увійшли ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_11 Зібраними по справі доказами доведено, що банда була створена для вчинення нападів з метою заволодіння чужим майном, мала вогнестрільну зброю, розробляла план злочинної діяльності із розподілом ролей кожного учасника, які були обізнані про цілі й способи дій, мали єдність намірів і усвідомлювали це.

Так, з участю ОСОБА_5 у такій банді 15 червня 2001 року був вчинений розбійний напад на ОСОБА_12 і ОСОБА_9 з заволодінням грошовими коштами потерпілої ОСОБА_9 у сумі 120 000 грн. Такі дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ст. 69, ч. 2 ст. 142 КК України 1960 року. Також з участю ОСОБА_5 у такій банді 14 вересня 2001 року був вчинений розбійний напад на потерпілих ОСОБА_13 і ОСОБА_10 і його дії кваліфіковано за цим епізодом за ст. 257, ч. 4 ст. 187 КК України 2001 року.

Таким чином, матеріалами справи встановлено, що банда була створена в квітні 2001 року, учасником якої навесні 2001 року став ОСОБА_5, під час дії Кримінального кодексу 1960 (2001-05) року.

Враховуючи те, що з моменту створення і до припинення банди її діяльність не припинялася, а ОСОБА_5 під час дії банди у її складі продовжував вчиняти напад вже і під час дії нового Кримінального кодексу України (2341-14) 2001 року, а склад злочину, передбачений ст. 69 КК України 1960 року і ст. 257 КК України 2001 року – бандитизм за диспозиціями і санкціями однакові, то виходячи з цього, колегія суддів вважає, що кваліфікація дій засудженого ОСОБА_5 за ст. 69 КК України 1960 року є зайвою.

Крім того, підлягають виключенню з обвинувачення кваліфікуючі ознаки злочину, передбаченого ст. 187 КК України, – розбій, спрямований на заволодіння майном в особливо великих розмірах, оскільки матеріалами справи такі обставини не підтверджені, та розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб, оскільки такі дії були вчинені організованою групою.

Також, суд неправильно розв’язав цивільний позов, постановивши стягнути шкоду з ОСОБА_5 солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8, оскільки відносно останнього ухвалою Верховного Суду України від 27 січня 2004 року вирок було скасовано, а кримінальну справу закрито на підставі п. 8 ст. 6 КПК України у зв’язку зі смертю ОСОБА_8 Тому судові рішення в частині вирішення цивільного позову також підлягають зміні.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_5 про невідповідність обраного щодо нього покарання тяжкості злочинів та його особі є безпідставними.

При призначенні покарання судом у повній мірі враховано всі обставини, якими обумовлюється міра покарання, зокрема, й ті, на які посилається засуджений. Підстав для пом'якшення покарання ОСОБА_5 і застосування ст. 69 КК України колегією суддів не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 394, 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 задовольнити частково.

У відповідності зі ст. 395 КПК України вирок Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 лютого 2009 року і ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 квітня 2009 року відносно ОСОБА_5 змінити.

Виключити кваліфікацію дії засудженого ОСОБА_5 за ст. 69 КК України 1960 року як зайву, та кваліфікуючі ознаки злочину, передбаченого ст. 187 КК України, – розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб і спрямований на заволодіння майном в особливо великих розмірах.

У частині вирішення цивільних позовів виключити стягнення солідарно з ОСОБА_8

Вважати ОСОБА_5 засудженим за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 142 КК України 1960 року, за ст. 257, ч. 4 ст. 187 КК України 2001 року, на 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.

Визначені судом суми на відшкодування завданих злочинами збитків стягнути з ОСОБА_5 солідарно з ОСОБА_6 і ОСОБА_7

У решті судові рішення залишити без зміни.