Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши у судовому засіданні у м. Києві 27 квітня 2010 року справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 27 травня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 15 червня 2009 року,

постановою слідчого СВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 20 лютого 2009 року порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

Відповідно до постанови про порушення кримінальної справи приводом до її порушення стало безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, за матеріалами дослідчої перевірки. Підставами до порушення кримінальної справи, як зазначено у постанові, були дані, що містяться у матеріалах дослідчої перевірки і вказують на те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з метою отримання їх родичами споживчого кредиту у банківській установі, отримали у ПП "Майстерня своєї справи" довідки про нібито отримані ними доходи, які містили завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є співробітниками зазначеного ПП та їх грошовий сукупний дохід за період з травня 2006 року до квітня 2007 року становив 168 510,0 грн. На підставі цих довідок між вказаними особами та ЗАТ "ОТП Банк" укладений договір поручительства від 14 червня 2007 року, відповідно до якого ОСОБА_7 отримав у банку споживчий кредит в сумі 35 700,0 доларів США.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 27 травня 2009 року задоволено скаргу адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_6, скасовано постанову про порушення кримінальної справи від 20 лютого 2009 року та відмовлено у порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 15 червня 2009 року апеляцію прокурора залишено без задоволення, а постанову місцевого суду – без зміни.

У касаційному поданні прокурор просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вважає, що на момент порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 мали місце законні приводи і підстави.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора Кравченко Є.С. про підтримання касаційного подання, перевіривши матеріали за скаргою ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та матеріали, які стали підставою для порушення кримінальної справи, обговоривши доводи касаційного подання прокурора, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи щодо конкретних осіб, перш за все, відповідно до вимог ст. 2368 КПК України, має перевірити чи були у слідчого підстави та приводи для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, що стали підставою для прийняття такого рішення, при цьому суворо дотримуючись вимог ст.ст. 94, 97, 98 КПК України.

Одночасно, цей закон (ст. 2368 КПК України) забороняє суду розглядати і заздалегідь вирішувати ті питання, що мають вирішуватися лише при розгляді справи по суті.

Як убачається зі справи, місцевий суд у своїй постанові навів вказані положення закону, однак не дотримався їх.

Скасовуючи постанову про порушення кримінальної справи, суд визнав, що у діях ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відсутній склад злочину, передбачений ч. 3 ст. 358 КК України.

До такого висновку місцевий суд прийшов давши оцінку поясненням засновника ПП "Майстерня своєї справи" ОСОБА_10, головного бухгалтера та бувшого директора ПП "Майстерня своєї справи" ОСОБА_11, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також даним, що містяться у витягу із наказу № 5 від 15 липня 2006 року та наказу № 7 від 19 липня 2006 року ПП "Майстерня своєї справи" про прийом на роботу ОСОБА_5 та ОСОБА_6, трудовій книжці на ім’я ОСОБА_5

Розглянувши у такий спосіб скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд вийшов за межі наданих йому повноважень всупереч вимогам кримінально-процесуального закону, тому це рішення не можна вважати законним.

Апеляційний суд формально розглянувши доводи апеляції прокурора, залишив поза увагою допущені судом першої інстанції помилки.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що постановлені у справі судові рішення не можна визнати законними, тому вони підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

При новому розгляді суду необхідно, неухильно дотримуючись вимог ст. 2368 КПК України, перевірити наявність підстав та приводів для порушення кримінальної справи і прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій задовольнити.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 27 травня 2009 року про скасування постанови слідчого СВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 20 лютого 2009 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 15 червня 2009 року, якою залишено без зміни рішення суду першої інстанції, - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж районного суду.