Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого – Драги В.П.

суддів – Гошовської Т.В., Пошви Б.М.

за участю прокурора – Казнадзея В.В.

засудженого – ОСОБА_1

розглянула в судовому засіданні 22 квітня 2010р. у м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1

Вироком Коростишівського районного суду Житомирської області від 29 жовтня 2009р.

ОСОБА_1, 1978 року народження, громадянина України, судимого за вироком Коростишівського районного суду від 15 липня 2008р. за ст. 164 ч.1 КК України (судимість погашена)

засуджено за ст. 164 ч.1 КК України на 1 рік обмеження волі.

На підставі ст.ст. 75 та 76 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням на нього обов’язків не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання і роботи.

Апеляційний суд Житомирської області цей вирок щодо засудженого в частині призначеного йому покарання скасував і постановив свій вирок від 12 січня 2010р., яким призначив ОСОБА_1 за ст. 164 ч.1 КК України покарання у виді 1 року обмеження волі, а також виключив із вступної частини вироку посилання суду на його судимість.

В решті попередній вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, починаючи з 15 жовтня 2003р., зобов’язаний сплачувати щомісячно в розмірі ? частини заробітку аліменти на утримання дочки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, до її повноліття на користь матері дитини ОСОБА_3

Однак, ОСОБА_1 з 1 червня 2008р. по 1 вересня 2009р. злісно ухилився від сплати аліментів і станом на 1 вересня 2009р. допустив заборгованість у сумі 12 896 грн. 53 коп.

У касаційній скарзі засуджений посилається на те, що досудове та судове слідство у справі проведено неповно, необ’єктивно, з порушенням інших вимог кримінально-процесуального закону. Стверджує, що станом на 1 вересня 2009р. його заборгованість по аліментах становила не 12 896 грн. 53 коп., як визнано судом, а всього 4 654 грн. 50 коп.; призначене йому апеляційним судом покарання є занадто суворим, оскільки не відповідає тяжкості вчиненого ним злочину та даним про його особу.

Порушує питання про скасування вироків суду першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на нове розслідування.

Заслухавши доповідача, засудженого, підтримавшого скаргу, прокурора, який заперечував проти її задоволення, розглянувши матеріали справи та скаргу, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

Доводи у скарзі засудженого про те, що досудове та судове слідство у справі проведено неповно, необ’єктивно, з порушенням інших вимог кримінально-процесуального закону позбавлені підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, досудове та судове слідство по ній проведено з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, таких порушень цього закону, які були б істотними і тягли за собою скасування судових рішень, по справі не допущено, а висновки суду про винність ОСОБА_1 в злісному ухиленні від сплати аліментів відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені перевіреними у справі доказами, і, зокрема, даними, що містяться в показаннях самого засудженого, потерпілої ОСОБА_3, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, поданні державного виконавця ВДВС Коростишівського району, копії виконавчого листа, довідці-розрахунку заборгованості по аліментах.

Посилання у скарзі засудженого на те, що станом на 1 вересня 2009р. його заборгованість по аліментах становила не 12 896 грн. 53 коп., а 4 654 грн. 50 коп. є необгрунтованими.

Як встановлено матеріалами справи, ОСОБА_1 було пред'явлено обвинувачення і судом його визнано винним у тому, що він злісно ухилявся від сплати аліментів у період з 1 червня 2008р. по 1 вересня 2009р., а загальна заборгованість по аліментах станом на 1 вересня 2009р. у нього утворилася на суму 12 896 грн. 53 коп.

Такі висновки суду є правильними і підтверджені дослідженими по справі доказами.

Дії ОСОБА_1 за ст. 164 ч.1 КК України кваліфіковані вірно.

Відсутні підстави для пом’якшення засудженому і покарання, оскільки воно йому апеляційним судом призначене з дотриманням вимог ст. 65 КК України і відповідає тяжкості вчиненого ним злочину та даним про його особу.

Керуючись ст.ст.394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів-

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постановлений щодо нього вирок апеляційного суду Житомирської області від 12 січня 2010р. – без зміни.