ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2018 року
м. Київ
Справа №127/199/13-к
Провадження № 51-1983км18
Верховний Суд у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного кримінального суду:
головуючого Мазура М. В.,
суддів Матієк Т. В., Могильного О. П.,
за участю:
секретаря судового засідання Замкового І. А.,
прокурора Опанасюка О. В.,
в режимі відеоконференції
засудженого ОСОБА_1,
та захисника Когутницького В. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 03 березня 2017 року у кримінальному провадженні №12012010380000372 про обвинувачення
ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 року, українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого приватним підприємцем, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 296, ч.1 ст. 129 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 22 листопада 2016 року, встановлено, що ОСОБА_1вчинив злочин за наступних обставин.
05 серпня 2012 року близько 19 год. ОСОБА_1, на ґрунті нетривалих неприязних стосунків зайшов на подвір'я будинку потерпілого ОСОБА_3, розташованого по АДРЕСА_2. У своїх руках ОСОБА_4 тримав вогнепальну зброю - мисливський карабін моделі "АКСМ-МФ", який належав йому, згідно з дозволом на зброю № НОМЕР_2 та був споряджений трьома автоматними патронами калібру 7,62 мм. Перебуваючи в дворі вказаного будинку, ОСОБА_1 у зв'язку з неприязними стосунками, що склались з потерпілим ОСОБА_3, бажаючи спричинити останньому тілесні ушкодження, приставив впритул до грудей ОСОБА_3 ствол свого мисливського карабіну, висловлюючи погрози здійснити постріл в потерпілого ОСОБА_3
Згідно з висновком експерта № 259-6 від 30 серпня 2012 року карабін, наданий на експертизу, є нарізною вогнепальною зброєю - мисливським карабіном моделі "АКСМ-МФ" калібру 7,62 мм; даний карабін у вигляді, наданому на дослідження, придатний тільки для одиночної стрільби патронами калібру7,62x39 мм при умові розкладання прикладу; три патрони, які знаходились в магазині карабіну, наданому на дослідження, є бойовими припасами до стрілецької нарізної вогнепальної зброї - автоматними патронами калібру7,62x39 мм, зразку 1943 року, призначеними для стрільби з самозарядних карабінів (СКС) та автоматів і кулеметів конструкції Калашнікова.
Однак, реалізувати погрози ОСОБА_5 не вдалось, оскільки потерпілий ОСОБА_3, сприйнявши висловлений ОСОБА_1 намір реально, схопив руками ствол мисливського карабіна та шляхом ривка вихопив його з рук ОСОБА_1
Після цього ОСОБА_1 направився до свого автомобіля марки "Тойота", д.н.з. НОМЕР_1, який стояв у дворі будинку № АДРЕСА_1, звідки дістав належну йому мисливську гладкоствольну рушницю "Форт-500А" та продовжив висловлювати до потерпілого ОСОБА_3 погрози. Однак, реалізувати погрози ОСОБА_5 не вдалось, оскільки потерпілий ОСОБА_3, сприйнявши висловлений ОСОБА_1 намір реально, схопив руками ствол рушниці та шляхом ривка вихопив його з рук ОСОБА_1
Внаслідок вказаних дій потерпілому ОСОБА_3 було спричинено згідно з висновком експерта № 2505 від 25 вересня 2012 року тілесні ушкодження у вигляді крововиливу в надчерепній ділянці зліва, синця та п'яти саден на передній поверхні грудної клітки та передньої черевної стінки зліва, синця в ділянці п'ясткового фалангового суглобу 1-го пальця лівої кисті, трьох синців на передніх поверхнях нижніх третин лівої та правої гомілки, які утворились від тупих твердих предметів, не виключено 05 серпня 2012 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Крім того, органами досудового розслідування ОСОБА_1, обвинувачувався у тому, що 05 серпня 2012 року близько 19 год., бажаючи продемонструвати свою зверхність та зневагу до оточуючих, направився до свого автомобіля марки "Тойота", д.н.з. НОМЕР_1, який стояв у дворі будинку № АДРЕСА_1, звідки дістав належну йому мисливську гладкоствольну рушницю "Форт-500А" та, доводячи свій протиправний намір до кінця, з рушницею в руках підійшов до паркану, що розділяє його домоволодіння з домоволодінням потерпілого ОСОБА_3, використовуючи надуманий привід, знаючи, що на подвір'ї знаходиться багато людей, обпершись на верх паркану, викрикнув в сторону присутніх у дворі потерпілого ОСОБА_3 людей, що кидає в їх сторону гранату. Після цього, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, почав виражатись в сторону присутніх брутальною лайкою, направляючи при цьому дуло мисливської рушниці почергово на ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10
Судом дії ОСОБА_1 по відношенню до ОСОБА_3 з ч. 4 ст. 296 КК перекваліфіковані на ч. 1 ст. 125 КК.
У зв'язку з цим суд першої інстанції визнав ОСОБА_1 винуватим та призначив покарання:
- за ч. 1 ст. 125 КК у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) грн, звільнивши від призначеного покарання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК у зв'язку із закінченням строків давності;
- за ч. 1 ст. 129 КК у виді арешту на строк 6 (шість) місяців, звільнивши від призначеного покарання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Судом вирішено питання про судові витрати та речові докази.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 03 березня 2017 року, вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 22 листопада 2016 року щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
В обґрунтування наведеного зазначає, що судом апеляційної інстанції під час апеляційного розгляду порушено вимоги ст. 419 КПК, оскільки не викладено належних мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при спростуванні доводів апеляційних скарг прокурора та представника потерпілого щодо відсутності вагомого приводу і мотиву для вчинення ОСОБА_1 незаконних агресивних дій з використанням вогнепальної зброї.
При цьому, в апеляційних скаргах прокурора та представника потерпілого наводились детальні доводи, у зв'язку з чим агресивні та такі, що носили особливо зухвалий характер дії ОСОБА_1, грубо порушили громадський порядок.
Крім того, в апеляційних скаргах прокурора та представника потерпілого ставилось питання про неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 129 КК України, проте апеляційний суд, залишив дані доводи поза увагою.
В запереченнях ОСОБА_1 просив касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Захисник Когутницький В. М. в інтересах засудженого ОСОБА_1 заперечив проти доводів касаційної скарги прокурора, просив судові рішення залишити без зміни.
ОСОБА_1 заперечив проти доводів касаційної скарги прокурора, просив судові рішення залишити без зміни.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з'явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 438 КПК предметом перегляду справи в касаційному порядку можуть бути істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді провадження в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).
У відповідності з вимогами ч. 2 ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Доводи прокурора у касаційній скарзі про неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 129 КК України є необґрунтованими, виходячи із наступного.
Допитаний в судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 винуватим себе у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав, пояснив, що сезон полювання відкривається 11 серпня, але зброя була з ним до відкриття сезону, оскільки він постійно стріляє в тирі. На рибалці він алкоголю не вживав. У нього з потерпілим ОСОБА_3 тривалі неприязні та конфліктні стосунки.
На підставі зібраних в провадженні доказів і досліджених у встановленому законом порядку, відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК дії ОСОБА_1 по відношенню до потерпілого ОСОБА_3 місцевим судом правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК, як умисне легке тілесне ушкодження та за ч. 1 ст. 129 КК, як погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози.
При цьому, судом в обґрунтування доведеності винуватості ОСОБА_1 покладено спрямованість умислу, мотив, цілі винного та обставини учинення ним кримінальних правопорушень. Зокрема, враховано наявність особистих неприязних стосунків з потерпілим ОСОБА_3, у зв'язку із чим дії ОСОБА_1 кваліфіковано за статтями КК (2341-14) , що передбачають відповідальність за злочини проти особи.
Показання потерпілого ОСОБА_3 щодо входження ОСОБА_1 до нього на подвір'я з рушницею в руках узгоджуються між собою, а також протоколом огляду місця події та відтворення обстановки і обставин події з ОСОБА_3
Отже, в діях ОСОБА_1 не було встановлено жодної ознаки об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК, що йому було інкриміновано органами досудового розслідування, а саме: вчинення хуліганства, тобто поєднаного з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.
Таким чином, дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 129 КК судом кваліфіковано вірно, а призначені покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, від яких засуджений звільнений на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК у зв'язку із закінченням строків давності, повною мірою відповідають вимогам ст.ст. 50, 65 КК.
Крім того, доводи прокурора у касаційній скарзі про невідповідність ухвали суду апеляційної інстанції вимогам ст. 419 КПК України є необґрунтованими та формальними, тому не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.
Так, апеляційний суд в ухвалі виклав належні мотиви, з яких він виходив при спростуванні доводів апеляційних скарг прокурора та представника потерпілого щодо відсутності вагомого приводу і мотиву для вчинення ОСОБА_1 незаконних агресивних дій з використанням вогнепальної зброї.
Крім того, доводи у касаційній скарзі прокурора про істотні порушенням вимог кримінального процесуального закону, є аналогічні доводам його апеляційної скарги, які були предметом ретельної перевірки суду апеляційної інстанції, який визнав їх необґрунтованими, навівши відповідні мотиви та прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для їх задоволення. З цим висновком погоджується і Верховний Суд.
Зміст ухвали суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Порушень норм кримінального та кримінального процесуального законодавства, які були б підставами для скасування судового рішення, як того просить прокурор у касаційній скарзі, не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 433, 434, 436- 438 КПК, Верховний Суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу прокурора без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 03 березня 2017 року - без зміни.
З цих підстав Суд постановив:
Касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 03 березня 2017 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді
М. В. Мазур Т. В. Матієк О.П. Могильний