5-1048км10 Про активну участь у групових діях, що призвели до грубого порушення громадського порядку та суттєвого порушення роботи транспорту, а також хуліганство, вчинене групою осіб, пов’язаного з опором громадянину, який припиняв хуліганські дії - 22.04.2010 Прийняття

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 22 квітня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Центрального районного суду м. Сімферополя від 16 березня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від

5 травня 2009 року.

Вироком Центрального районного суду м. Сімферополя від

16 березня 2009 року засуджено:

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не судимого,

за ст. 293 КК України на шість місяців арешту;

за ч. 3 ст. 296 КК України на три роки шість місяців позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено три роки шість місяців позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь:

? ОСОБА_6 1500 гривень матеріальної шкоди та 10 000 гривень моральної шкоди;

? ТОВ "Амід" 226 825 гривень матеріальної шкоди;

? КДВП "Кримтролейбус" 864 гривні матеріальної шкоди;

? РКЛ ім. Семашко 697 гривень 44 копійки витрат на лікування потерпілої ОСОБА_6;

? держави 1 577 гривень 53 копійок судових витрат за проведення хімічної та товарознавчої експертизи.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від

5 травня 2009 року вирок залишено без зміни. На підставі п. "в" ст. 1 Закону України від 12 грудня 2008 року № 660-IV (660-17) "Про амністію" ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання.

Вироком суду ОСОБА_5 визнано винним і засуджено за активну участь у групових діях, що призвели до грубого порушення громадського порядку та суттєвого порушення роботи транспорту, а також хуліганство, вчинене групою осіб, пов’язаного з опором громадянину, який припиняв хуліганські дії за наступних обставин.

1 листопада 2007 року у період часу з 9 години 50 хвилин до

16 години на території земельної ділянки по АДРЕСА_1 ОСОБА_5 в складі групи в кількості близько

300 невстановлених осіб, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, висловлювали образи та погрози на адресу працівників підприємств "Тотем", "Олвікрим", "Амід", жбурляли в них каміння, після чого розібрали частину огорожі на даній земельній ділянці, чим спричинили ТОВ "Амід" шкоду на суму 226 825 гривень 20 копійок.

Продовжуючи злочинну діяльність, група невстановлених осіб та ОСОБА_5, який брав активну участь у груповому порушенні громадського порядку, перекрили рух автотранспорту по

вул. Балаклавській в м. Сімферополі, у зв’язку з чим було змінено маршрут тролейбуса № 3 КДВП "Кримтролейбус" і спричинена шкода цьому підприємству на загальну суму 864 гривні.

Крім цього, ОСОБА_5, діючи одночасно і узгоджено з групою невстановлених осіб, у відповідь на зауваження ОСОБА_6 завдав їй удар по голові невстановленим предметом від чого вона впала, чим спричинив потерпілій легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. При цьому ОСОБА_7 намагався припинити хуліганські дії ОСОБА_5 і затримати його, однак останній з місця вчинення злочину зник, вчинивши йому опір.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5, посилаючись на те, що в матеріалах справи відсутні докази, які вказували на його активну участь у групових порушеннях громадського порядку, спричинення

ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, а також порушення роботи транспорту, ставить питання про скасування судових рішень і закриття справи за відсутністю в діянні складу злочину. Крім того, висновок суду про здійснення ним опору громадянину, який намагався припинити хуліганські дії, вважає необґрунтованим, оскільки при цьому не вчинялось жодної активної дії. Також зазначає про безпідставне стягнення сум завданої матеріальної та моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про скасування ухвали апеляційного суду та направлення справи на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково.

Відповідно до вимог ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину. Також наводяться докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо підсудного, із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази. При цьому належить дати аналіз усіх зібраних у справі доказів, тобто всіх фактичних даних, які містяться в показаннях свідків, підсудного, у висновку експерта та інших джерелах доказів, які стверджують чи спростовують обвинувачення, а також, керуючись законом, дати оцінку доказам з точки зору їх допустимості, достовірності і достатності.

При розгляді даної кримінальної справи та постановленні вироку суд не дотримався цих вимог кримінально-процесуального закону.

Як визнав доведеним суд, 1 листопада 2007 року у період часу з

9 години 50 хвилин до 16 години на території земельної ділянки в районі будинку № 35 по вул. Балаклавській в м. Сімферополі група невстановлених осіб чисельністю близько 300 чоловік, в якій знаходився ОСОБА_5, грубо порушили громадський порядок та перешкоджали працівникам підприємств "Тотем", "Олвікрим" та "Амід" встановлювати огорожу, після чого відтіснили робітників та розібрали частину огорожі. Продовжуючи злочинну діяльність, ОСОБА_5 і група невстановлених осіб перекрили руху транспорту на вул. Балаклавській, а коли повз них проходила ОСОБА_6, ОСОБА_5 у відповідь на її зауваження завдав їй удар по голові невстановленим предметом. Побачивши, що ОСОБА_7 намагається його затримати, ОСОБА_5 зник з місця події.

У судовому засіданні ОСОБА_5 заперечив свою причетність до злочинів та пояснив, що на місці події справляв релігійний обряд, однак громадського порядку не порушував, не завдавав удару ОСОБА_6

Обґрунтовуючи свої висновки про активну участь ОСОБА_5 в груповому порушенні громадського порядку, суд послався на показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та інших, однак не дав належної оцінки тим фактичним даним, що в них містяться. Зокрема, зазначені очевидці подій показували, що під час самозахвату земельної ділянки проїзну частину дороги перекривали жінки кримськотатарської національності. Жоден із свідків не підтвердив участі ОСОБА_5 у знесенні забору. З огляду на це висновок суду про причетність до даних дій ОСОБА_5 є сумнівним. Крім того, потерпіла ОСОБА_6 не вказувала на ОСОБА_5 як особу, що заподіяла їй удар по голові. Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні стверджував, що саме ОСОБА_5 вдарив ОСОБА_6 та при цьому показав, що це сталося на відстані близько 10 метрів від натовпу, тоді як за поясненнями потерпілої удар вона отримала безпосередньо у шерензі жінок. Ці дані судом не співставлені та не проаналізовані.

Перерахувавши у вироку матеріали справи, які підтверджують винуватість ОСОБА_5, суд не розкрив їх суть та не зазначив, які ж саме фактичні дані в них містяться. Незрозумілим є посилання суду на висновки судово-медичних експертиз про спричинення ОСОБА_11, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 тілесних ушкоджень, висновки хімічної експертизи щодо вмісту пляшок і каністри, висновки товарознавчої експертизи про вартість засобів захисту і зв’язку ПМСП "Беркут", адже ці дії у провину ОСОБА_5 не ставились.

Твердження ОСОБА_5 про те, що він не брав участі в порушенні громадського порядку, спростовані судом, оскільки на відеозаписах телерадіокомпаній "Україна", "Неаполь" та "Чорноморській" зафіксований засуджений в групі татар, які брали активну участь у конфлікті. При цьому суд зазначив про перебування ОСОБА_5 безпосередньо на території самозахвату, перед працівниками міліції із оточення, однак не вказав у чому саме виразились його дії, які становлять об’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 293 КК України.

Слушними є доводи засудженого у касаційній скарзі про те, що висновок суду про його винуватість у вчиненні хуліганства, пов’язаного з опором особі, яка припиняла хуліганські дії, не відповідає дослідженим у судовому засіданні доказам. Із показань свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_12 видно, що ОСОБА_5 лише втікав від них, однак не вчиняв активної протидії (відштовхував, завдавав побої, заподіював тілесні ушкодження тощо) з метою позбавити зазначених осіб можливості виконати службовий обов’язок з охорони громадського порядку.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції допущено однобічність і неповноту судового слідства та його висновки не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, у зв'язку з чим вирок суду підлягає скасуванню.

Оскільки під час розгляду справи суд апеляційної інстанції не звернув уваги до такі порушення та в своєму рішенні не проаналізував і не співставив з матеріалами справи всі доводи апеляції засудженого, на кожен з них не дав вичерпної відповіді, ухвала також підлягає скасуванню.

Під час нового судового розгляду необхідно повно і всебічно дослідити всі докази по справі, дати їм належну оцінку та прийняти законне та обґрунтоване рішення з викладенням у вироку аналізу доказів та мотивів прийнятого рішення.