Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого Скотаря А.М.,

суддів Кривенди О.В., Шаповалової О.А.,

за участю прокурора Саленка І.В.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 22 квітня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на постановлені судові рішення щодо ОСОБА_5

Вироком Пирятинського районного суду Полтавської області від 16 червня 2009 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше судимого 4.11.2008 року за ч.2 ст. 186 КК України

на 4 роки позбавлення волі, зі звільненням від відбування

покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням,

з іспитовим строком на 3 роки; постановою суду від

10.03.2009 року звільнення на підставі ст. 75 КК України

від відбування призначеного покарання скасовано,

засуджено за ч.3 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років, а на підставі ст. 71 КК України йому до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком від 4 листопада 2008 року і остаточно визначено покарання за сукупністю вироків – 7 років 1 місяць позбавлення волі.

За вироком суду ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що він 5 березня 2009 року, приблизно 12 год., вАДРЕСА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, з метою заволодіння чужим майном шляхом вибиття вхідних дверей проник у житло гр. ОСОБА_6, де застосовуючи насильство – імітуючи ніж, приставив палець в бік потерпілої та погрожуючи таким чином розправою, заволодів належним їй мобільним телефоном "Самсунг" вартістю 245,15 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 20 листопада 2009 року вирок в порядку ст. 365 КПК України змінено: дії ОСОБА_5 з ч.3 ст. 187 КК України перекваліфіковані на ч.1 ст. 187 КК України, за якою йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, а на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків йому остаточно визначено покарання – 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування постановлених судових рішень щодо ОСОБА_5 у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону та м’якістю покарання, призначеного засудженому. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно не призначив ОСОБА_5 додаткове покарання у виді конфіскації майна, не мотивувавши своє рішення; суд апеляційної інстанції безпідставно перекваліфікував дії ОСОБА_5 на ч.1 ст. 187 КК України, залишивши поза увагою той факт, що він вчинив незаконне проникнення до житла потерпілої. Просить справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Розглядаючи справу за апеляцією прокурора, суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про відсутність в діях ОСОБА_5 складу злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, в порядку ст. 365 КПК України перекваліфікував його дії на ч.1 ст. 187 КК України, мотивувавши своє рішення тим, що майном потерпілої, погрожуючи їй розправою, засуджений заволодів не в її житлі, а в під’їзді будинку.

Проте, приймаючи рішення про перекваліфікацію дій засудженого, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою той факт, що ОСОБА_5 вибив двері в квартиру, увійшов в неї без дозволу господарів та, знаходячись в квартирі, пред’явив потерпілій вимогу віддати йому мобільний телефон. Таким чином, свої злочинні дії ОСОБА_5 почав саме в житлі потерпілої ОСОБА_6, яка, не погодившись на вимогу засудженого віддати мобільний телефон, сховала його під одягом і залишила свою квартиру, щоб покликати на допомогу сусідів та викликати працівників міліції. Після цього ОСОБА_5 вибіг за потерпілою та заволодів її мобільним телефоном в під’їзді будинку. Факт проникнення в житло шляхом вибивання дверей не заперечував і сам ОСОБА_5 як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді.

Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність у засудженого умислу на вчинення розбійного нападу саме з проникненням в житло не відповідає фактичним обставинам справи.

З огляду на це, колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону.

Крім того, скасуванню підлягає і вирок місцевого суду, оскільки суд першої інстанції, визнавши доведеною вину ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, при призначенні покарання безпідставно не призначив додаткове покарання у виді конфіскації майна, яке є обов’язковим за даною нормою кримінального закону, ніяким чином не мотивувавши таке рішення.

При новому розгляді справи суду належить детально з’ясувати всі обставини справи, дослідити зібрані у справі докази, дати їм належну оцінку та прийняти законне й обгрунтоване рішення, правильно кваліфікувавши дії підсудного ОСОБА_5

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, задовольнити.

Вирок Пирятинського районного суду Полтавської області від 16 червня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 20 листопада 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд.