Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 22 квітня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та касаційними скаргами захисника ОСОБА_5 і потерпілої ОСОБА_6 на вирок апеляційного суду Рівненської області від 10 грудня 2009 року.

Цим вироком засуджено

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, працювавшого оператором по догляду за молодняком ВРХ ЗАТ АПК "Зоря", відповідно до ст. 89 КК України судимості не має,

за п. п. 4, 6, 10 ч. 2 ст. 115 КК України на п’ятнадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, ч. 4 ст. 187 КК України на десять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, ч. 4 ст. 152 КК України на десять років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України остаточно ОСОБА_7 призначено п’ятнадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

За ч. 3 ст. 153 КК України ОСОБА_7 виправдано.

Як визнав суд, 25 липня 2008 року в період з 14 до 15 годин ОСОБА_7 у стані алкогольного сп’яніння на території присадибної ділянки господарства ОСОБА_8, яке розташоване по АДРЕСА_2, під час сварки, що виникла між ними на грунті особистих неприязних відносин, вчинив із корисливих мотивів, з особливою жорстокістю її умисне вбивство, поєднане з розбоєм та зґвалтуванням.

Діючи на виконання свого наміру, ОСОБА_7 завдав ОСОБА_8 декілька ударів кулаками й сапкою по голові та тулубу, після чого, знаючи, що вона зберігає при собі кошти, з метою заволодіння ними обшукав її одяг та шкарпетки, потім зґвалтував, вштовхнув дерев’яну палицю в статевий орган, завдавши потерпілій особливих фізичних, психічних та моральних страждань, та продовжував наносити удари по тілу ногами. Далі ОСОБА_7 із метою заволодіння майном проник у житловий будинок ОСОБА_8, однак, не знайшовши грошей та інших цінностей, повернувся до потерпілої, де з наміром доведення свого умислу на позбавлення її життя до кінця, стрибаючи по ній, завдав множинні удари ногами по голові та тулубу, внаслідок чого вона померла на місці події. Спричиняючи протягом тривалого часу велику кількість тілесних ушкоджень у життєво важливі органи потерпілої, яка мала похилий вік, засуджений умисно завдав їй особливих страждань.

У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить змінити вирок та виключити з його мотивувальної частини ознаку об’єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, – зґвалтування з використанням безпорадного стану потерпілої, оскільки вона йому досудовим слідством не інкримінувалась і в діях засудженого відсутня.

За змістом касаційних скарг:

захисник ОСОБА_5, посилаючись на те, що висновок суду про винуватість ОСОБА_7 ґрунтується на неналежно, однобічно досліджених та недопустимих доказах, в тому числі показаннях засудженого на досудовому слідстві, в яких він обмовив себе внаслідок застосування незаконних методів, ставить питання про скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд;

потерпіла ОСОБА_6, стверджуючи про відсутність доказів винуватості ОСОБА_7, який не міг учинити інкриміновані йому діяння, просить вирок скасувати, а справу щодо ОСОБА_7 закрити.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора, яка підтримала касаційне подання та заперечувала проти задоволення касаційних скарг, захисника, який підтримав свою касаційну скаргу та частково касаційну скаргу потерпілої і касаційне подання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи подання та скарг, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню, а касаційні скарги задоволенню не підлягають.

Доводи касаційних скарг захисника та потерпілої про непричетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих йому дій спростовуються наявними у справі доказами, які суд дослідив всебічно та з достатньою повнотою й належно оцінив.

Зокрема, проаналізувавши свідчення ОСОБА_7 та ОСОБА_9, які вони давали під час досудового слідства та в судовому засіданні, суд визнав достовірними їх показання під час досудового слідства про вчинення ОСОБА_7 вбивства ОСОБА_8 за наведених у вироку обставин.

Так, ОСОБА_7 у власноручній явці з повинною, під час допитів підозрюваним, обвинуваченим, при відтворенні обстановки і обставин події визнав, що 25 липня 2008 року приблизно о 14 год. 30 хв. у дворі господарства ОСОБА_8, яка працювала на городі, між ними виникла сварка через те, що остання звинуватила його у крадіжці у неї каструль. Під час сварки ОСОБА_8 ударила його сапою в плече. Розізлившись, він вихопив у неї сапу і, тримаючи за ручку, металевою частиною став завдавати удари в різні частини тіла. Коли жінка впала на землю, знаючи, що вона в нижній білизні чи шкарпетках зберігає гроші, обшукав її, зняв шкарпетки, труси, але грошей не знайшов, і тоді від злості біля чотирьох разів устромив у її статевий орган ручку від сапи. Далі, щоб заволодіти коштами, пішов у будинок ОСОБА_8, де обшукав кімнати, шафи, тумби, але нічого не виявив. Повернувшись до потерпілої, вирішив її добити і з цією метою вдарив ногою по голові, а далі став стрибати ногами на голову та по тілу доки не заспокоївся.

Свідок ОСОБА_9 вказувала, що в зазначений час вона зі своїм співмешканцем ОСОБА_7 прийшли до її бабусі ОСОБА_8, де між ними на городі виник конфлікт, у ході якого ОСОБА_7 завдав кілька ударів бабусі кулаками по голові та в обличчя, від чого вона впала на землю, а ОСОБА_7 завдав їй ще кілька ударів сапою по тілу. Далі ОСОБА_7 зняв із ОСОБА_8 тапочки, стягнув труси та вступив у статеві зносини, а, піднявшись із землі, встромив кілька разів палицю у статевий орган, став ходити по її тілу ногами, з силою наступив на голову, від чого голова ввійшла в землю. Після цього ОСОБА_7 став погрожувати їй і вона, залишивши ОСОБА_7 у дворі, пішла додому.

Свої показання ОСОБА_9 підтвердила при неодноразових допитах під час досудового слідства та при відтворенні обстановки і обставин події, де також показала лунку, яка утворилась від голови ОСОБА_8 внаслідок утоптування її ОСОБА_7 у землю.

Аналогічні доводам касаційної скарги захисника твердження засудженого та свідка ОСОБА_9 про те, що такі показання вони давали внаслідок застосування недозволених методів, судом ретельно розглянуті й обґрунтовано визнані неспроможними.

Зокрема, посилання ОСОБА_7 про застосування до нього незаконних методів двічі були предметом перевірки прокурором, який не знайшов підстав для порушення кримінальної справи щодо працівників Рівненського РВВС за відсутністю в їх діях складу злочину.

Окрім того, як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_7 показання, в яких визнавав винуватість у вбивстві, поєднаному із заволодінням майном потерпілої, давав у присутності захисника, який у нього з’ясовував питання про застосування незаконних методів, що засуджений заперечував.

Присутні при відтвореннях обстановки і обставин події поняті ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 підтвердили, що при проведенні цих слідчих дій ОСОБА_7 та ОСОБА_9 добровільно, без будь-якого стороннього впливу, давали пояснення про обставини нападу на ОСОБА_8 та її вбивства засудженим. ОСОБА_7 також пояснював про проникнення в будинок ОСОБА_8 із метою заволодіння грошовими коштами, а ОСОБА_9 про зґвалтування бабусі засудженим.

Допитана судом педагог ОСОБА_13, яка була присутня при допиті неповнолітньої ОСОБА_9 16 грудня 2008 року, засвідчила, що остання показання давала добровільно, без будь-якого тиску з боку слідчого.

Окрім того, як ОСОБА_7, так і ОСОБА_9, у своїх показаннях повідомляли про ряд обставин, які не були відомі працівникам міліції і які в подальшому підтвердились іншими доказами.

Так, вони пояснювали, що ОСОБА_7 завдавав удари ОСОБА_8 сапкою, яку вирвав у неї з рук.

Такі їх свідчення, а також ОСОБА_7 про те, що після вбивства він сапку виніс із господарства й викинув, підтверджуються даними протоколу огляду місця події, при якому сапку біля тіла ОСОБА_8 не виявлено, а також показаннями свідка ОСОБА_14 – співмешканця ОСОБА_8, про те, що з їх господарства зникла одна із сапок.

За висновками судово-медичної та медико-криміналістичної експертиз дві рани правої надбрівної ділянки на голові ОСОБА_8 виникли внаслідок травматичної дії тупого предмета з видовженою обмеженою циліндричною контактуючою поверхнею, а дві рублені рани на вушній раковині – внаслідок травматичних дій тупо-рублячого знаряддя, можливо, відповідно, ручкою та лезом металевої сапки, конструктивні характеристики якої вказані ОСОБА_7 на одному з допитів.

Висновки судово-медичної експертизи щодо механізму заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень також узгоджуються з показаннями ОСОБА_7 під час відтворення обстановки і обставин події.

ОСОБА_9 та ОСОБА_7 вказували, що останній під час подій 25 липня 2008 року був узутий у кросівки з підошвою у вигляді виступів овальної форми.

З даних протоколу огляду місця події, показань свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 вбачається, що біля тіла ОСОБА_8 на городі виявлено множинні сліди взуття з округлими шипами.

При відтворенні обстановки і обставин події ОСОБА_7 вказав на слід від підошви його кросівок у вигляді овалів на порозі будинку ОСОБА_8

Показання ОСОБА_7 про те, що він знав, де ОСОБА_8 зберігала при собі гроші і саме тому обшукував потерпілу, в тому числі знімав із неї шкарпетки та нижню білизну, а в подальшому проник у будинок, де також намагався знайти кошти, підтверджуються даними протоколу огляду місця події, згідно з якими біля тіла ОСОБА_8 знаходились тапочки із шкарпетками, її труси приспущені до нижньої третини стегон, в будинку виявлено розкидані речі, відчинені дверці шаф, сліди безпорядку, та показаннями свідка ОСОБА_14 про те, що частину грошей ОСОБА_8 завжди носила при собі під спідницею.

Крім того, при огляді будинку з дверцят шафи в одній з кімнат виявлено слід пальця руки, який за висновком трасологічної експертизи залишено фалангою вказівного пальця лівої руки ОСОБА_7

ОСОБА_9 вказувала, що про вчинене ОСОБА_7 вбивство її бабусі вона сказала своїй подрузі ОСОБА_17 та юристу школи-інтерната, де навчалась, ОСОБА_18, які в судовому засіданні це підтвердили.

По справі не встановлено обставин, які б свідчили про наявність у ОСОБА_9 підстав для обмови ОСОБА_7 Пояснюючи під час досудового слідства причини зміни показань в інтересах ОСОБА_7, вона вказувала, що робила це під впливом батьків засудженого, які наполягали відмовитись від свідчень, в яких вона викривала ОСОБА_7

Та обставина, що у потерпілої та засудженого не виявлено біологічних слідів вступу у статевий зв’язок, не спростовує показань ОСОБА_9 щодо характеру дій засудженого, пов’язаних із зґвалтуванням ним ОСОБА_8

Неспроможними є посилання в касаційній скарзі захисника на показання ряду свідків, якими, як вважає захист, підтверджуються пояснення ОСОБА_7 про те, що у встановлений судом час події він перебував на роботі, оскільки їх свідчення щодо часу приходу ОСОБА_7 на роботу суперечливі й непослідовні.

Так, твердження матері засудженого ОСОБА_19 про те, що ОСОБА_7 з 14 год. 30 хв. знаходився на роботі, спростовуються показаннями ОСОБА_20, дружини брата засудженого, яка вказувала, що о 15 годині вона телефонувала ОСОБА_7 на роботу, але його мати повідомила, що він ще не приїхав.

Крім того, свідки ОСОБА_21, ОСОБА_22 вказували, що приблизно о 15 год. 30 хв. бачили ОСОБА_7, який по дорозі на роботу заїжджав до магазину.

Враховуючи наведене, колегія суддів касаційного суду погоджується з оцінкою судом першої інстанції показань ОСОБА_7 та ОСОБА_9 і вважає обґрунтованими його висновки про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому діянь.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи на тілі ОСОБА_8 виявлено черепно-мозкова травма з обширними крововиливами під оболонки і в речовину головного мозку та чисельні множинні ушкодження голови, зокрема, масивні тотальні крововиливи в м’які тканини лівої та правої скронево-тім’яних ділянок, дві рани-розриви лівої вушної раковини з розтрощенням, перелом кісток носа, переломи правого кута нижньої щелепи, дві рани правої надбрівної ділянки, масивні крововиливи в праву навколоочну ділянку, склеру очного яблука та кон'юнктиву, численні синці, майже тотального характеру на передпліччях та кистях обох рук, рвана рана статевих органів. Усі зазначені тілесні ушкодження спричиненні прижиттєво, незадовго до настання смерті.

Спричинена ОСОБА_8 травма голови у вигляді її численних зовнішніх ушкоджень із травмуванням речовини й оболонки головного мозку у живих осіб за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

Смерть ОСОБА_8 настала від закритої черепно-мозкової травми з обширними крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку.

Враховуючи характер учинених ОСОБА_7 щодо ОСОБА_8, яка ІНФОРМАЦІЯ_3, насильницьких дій, спосіб їх заподіяння, суд обґрунтовано визнав, що, позбавляючи потерпілу життя, він діяв з особливою жорстокістю. Оскільки вбивство ОСОБА_8 поєднано з нападом на неї з метою заволодіння майном та зґвалтуванням, дії ОСОБА_7 правильно кваліфіковані за п.п. 4, 6, 10 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 152 КК України.

Разом з тим, із мотивувальної частини вироку в частині кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 152 КК України належить виключити ознаку об’єктивної сторони цього злочину – використання безпорадного стану потерпілої, оскільки така ознака йому органом досудового слідства не інкримінувалась і в діях ОСОБА_7, який зґвалтував ОСОБА_8 із використанням фізичного насильства, відсутня.

Призначене засудженому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.

При перевірці справи істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, в тому числі права засудженого на захист, які б ставили під сумнів допустимість доказів, правильність висновків суду про винуватість ОСОБА_7 і є підставою для скасування вироку й направлення справи на новий судовий розгляд, не встановлено.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити, а касаційні скарги захисника ОСОБА_5 та потерпілої ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Вирок апеляційного суду Рівненської області від 10 грудня 2009 року щодо ОСОБА_7 змінити, виключити з його мотивувальної частини кваліфікацію дій засудженого за ч. 4 ст. 152 КК України за ознакою вчинення зґвалтування з використанням безпорадного стану потерпілої.

У решті цей вирок залишити без змін.