Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Верещак В.М.,

суддів Канигіної Г.В., Лавренюка М.Ю.,

за участю прокурора Парусова А.М.,

скаржника ОСОБА_5,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 22 квітня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 20 липня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 26 серпня 2009 року,

постановою прокурора Голосіївського районного суду м. Києва від 19.02.2009 року було порушено кримінальну справу за фактом незаконного видобування корисних копалин працівниками ВАТ "Гідромеханізація" на об’єкті природно-заповідного фонду – ландшафтного парку "Дніпровські острови", за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 240 КК України.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 20 липня 2009 року задоволено скаргу голови правління ВАТ "Гідромеханізація" ОСОБА_5 та скасовано зазначену постанову прокурора.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 26 серпня 2009 року дане судове рішення залишено без зміни.

З постанови про порушення кримінальної справи убачається, що ВАТ "Гідромеханізація", отримавши дозвіл на проведення робіт на землях водного фонду, відповідно до проекту "Розчищення акваторії Канівського водосховища та існуючих внутрішніх водойм для інженерної підготовки земельної ділянки ТОВ "Трипільське підприємство "Пролетарська Правда" на 110 км суднового ходу Канівського водосховища в м. Обухів Київської області, в порушення цього дозволу, без отримання у встановленому порядку дозволу на проведення робіт по видобутку піску в м. Києві, незаконно провела видобування піску на території природно-заповідного фонду в районі о. Ольгин у м. Києві в об’ємі 71 820 куб. м, чим спричинила збитки у сумі 14 364 000 грн.

У касаційному поданні прокурор вказує на наявність приводів і підстав для порушення даної справи та просить скасувати судові рішення, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд.

У запереченні на касаційне подання голова правління ВАТ "Гідромеханізація" ОСОБА_5 вказує на обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанції і просить залишити їх без зміни.

Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора, пояснення ОСОБА_5, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Доводи судових інстанцій про відсутність приводів і підстав до порушення кримінальної справи, не відповідають фактичним обставинам справи.

Зокрема, з наявних матеріалів вбачається, що приводом до порушення кримінальної справи послужив факт безпосереднього виявлення працівниками СБУ та прокуратури гідронамивних та днопоглиблювальних робіт земснарядами ВАТ "Гідромеханізація" на території острова "Ольгин", які виконуються на замовлення ТОВ "Холдингова компанія "Системні інвестиції".

Як свідчать матеріали справи, погоджувальні документи на інженерну підготовку земельної ділянки згідно з проектом "Розчищення акваторії Київського водосховища" видані установами та підприємствами, уповноваженими на прийняття рішень у межах Київської області, тоді як підприємство "Гідромеханізація" вело роботи з видобутку піску способом поглиблення річкового дна в протоках островів "Ольгин" та "Козачий", які віднесені до природоохоронної зони м. Києва.

Задовольняючи скаргу представника ВАТ "Гідромеханізація" - голови правління ОСОБА_5, як суд першої, так і апеляційної інстанцій, вирішили, що представлені суду матеріали не були достатніми для порушення кримінальної справи і містять дані, які спростовують висновок прокурора про те, що працівниками ВАТ "Гідромеханізація" проводився саме видобуток піску як корисної копалини.

Залишаючи апеляцію прокурора без задоволення, апеляційний суд своє рішення аргументував двояко: в одному випадку зазначив, що не знайшов підтвердження факт ведення землерийних робіт в протоках між островами "Ольгин" і "Козачий", в іншому – що немає достовірної інформації про входження цих об’єктів до природоохоронного ландшафтного парку "Дніпровські острови". Тобто, в останньому випадку суд, таким чином, погодився, що роботи велися у природоохоронній зоні.

Крім зазначеного, як місцевим, так і апеляційним судами фактично залишено поза увагою акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 15.08.2008 року Державної екологічної інспекції в м. Києві та матеріали фотозйомки, якими зафіксовано, що земснаряди ВАТ "Гідромеханізація" фактично розміщені та проводять гідротехнічні роботи в протоках островів "Козачий" та "Ольгин".

При цьому апеляційний суд при вирішенні питання про відсутність приводів і підстав до порушення кримінальної справи послався на лист ДП "Укрводшлях", згідно з яким останнє не одержувало рішення Київської міської державної адміністрації і не має інформації щодо регіонального ландшафтного парку "Дніпровські острови" та переліку об’єктів, що входять до його складу, тоді як дана обставина не виключає порушення кримінальної справи, враховуючи, що попередньо були зроблені відповідні приписи і попередження.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що постановлені у справі рішення є непереконливі і зроблені без належної оцінки всіх обставин, які послужили приводами і підставами до порушення кримінальної справи, а тому з викладених підстав підлягають скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд, в процесі якого належить прийняти виважене і обґрунтоване рішення.

Водночас, виходячи з положень ч.3 ст. 236-7 КПК України суду належить вирішити, чи є ОСОБА_5 особою, права та законні інтереси якої порушені (тобто, суб’єктом оскарження) і належним чином це мотивувати.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 20 липня 2009 року, якою скасована постанова прокурора Голосіївського району м. Києва від 19 лютого 2009 року про порушення кримінальної справи за фактом незаконного видобування корисних копалин працівниками ВАТ "Гідромеханізація", та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 26 серпня 2009 року з цього приводу - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.