Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні 22 квітня 2010 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на вирок Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 4 березня 2009 року, яким засуджено

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не маючого судимості,

за ч. 2 ст. 286 КК України на чотири роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки, а на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування основного покарання з випробуванням на три роки іспитового строку та покладено на нього обов’язки, передбачені п. п. 2, 3 ст. 76 КК України.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_6 40.000 грн. і ОСОБА_7 – 20.000 грн.

Суд визнав ОСОБА_5 винуватим у тому, що він уночі 14 вересня 2008 року у стані сп’яніння, керуючи автомобілем НОМЕР_1, що належить ОСОБА_8, та рухаючись по вул. Богуна в м. Городенка у напрямку с. Чернятин Городенківського району, порушив вимоги п. п. 2.9 п. а), 12.1, 12.2, 12.3, 10.1 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) , виїхав на зустрічну смугу руху і, не справившись з керуванням, допустив зіткнення з мопедом "Альфа" під керуванням ОСОБА_9, що спричинило смерть пасажира мопеда ОСОБА_10, а ОСОБА_9 отримав тяжкі тілесні ушкодження.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати вирок щодо ОСОБА_5 з направленням справи на новий судовий розгляд. Не оспорюючи правильності встановлення судом фактичних обставин справи та юридичної оцінки злочинних дій винуватого, твердить, що призначене засудженому із застосуванням положень ст. 75 КК України покарання не відповідає вимогам кримінального закону, є м’яким. На думку прокурора, суд не врахував, що ОСОБА_5 у стані сп’яніння вчинив тяжкий злочин, внаслідок чого один потерпілий помер, а інший – отримав тяжкі тілесні ушкодження.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав касаційне подання і просив скасувати вирок щодо ОСОБА_5, а кримінальну справу – направити на новий судовий розгляд через безпідставне застосування до засудженого положень ст. 75 КК України, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Обґрунтовуючи висновок про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні злочину, за який його засуджено, суд послався на докази, що містяться у матеріалах справи.

Призначаючи покарання ОСОБА_5 та приймаючи рішення про звільнення засудженого від його відбування з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, суд, як видно з вироку, послався на те, що засуджений позитивно характеризується, він визнав свою вину, щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину, відшкодував потерпілим матеріальну шкоду, і останні просили суд його суворо не карати.

Разом із тим, як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 у стані сп’яніння вчинив тяжкий злочин, внаслідок чого постраждало двоє молодих людей, один з яких загинув, а інший – отримав тяжкі тілесні ушкодження. Зазначені обставини суд повною мірою не врахував.

У такому разі доводи прокурора в касаційному поданні про необґрунтованість вироку суду та необхідність його скасування через безпідставне застосування до ОСОБА_5 положень ст. 75 КК України, є слушними.

Вирок підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд. Під час якого належить перевірити всі матеріали справи, звернути увагу на допущені недоліки, усунути їх і в разі доведеності винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину, постановити рішення у відповідності з вимогами закону.

Ураховуючи наведене та керуючись ст. ст. 394 – 398 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити.

Вирок Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 4 березня 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а кримінальну справу – направити на новий судовий розгляд.