Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Верещак В.М.,

суддів Канигіної Г.В., Лавренюка М.Ю.,

за участю прокурора Гладкого О.Є.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 22 квітня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, на постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 20 липня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 13 серпня 2009 року,

постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 20 липня 2009 року помічнику прокурора Ленінського району м. Харкова відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Ленінського районного суду м. Харкова від 20 травня 2009 року про відмову у порушенні кримінальної справи щодо посадових осіб ТОВ "Укрбудінвест".

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 13 серпня 2009 року зазначене судове рішення залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор вказує на незаконність судових рішень та просить їх скасувати й поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови суду.

Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційне подання задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог п.21 ст. 236-8 КПК України, на постанову судді, якою скасовано постанову органу дізнання, слідчого або прокурора про порушення кримінальної справи, може бути подана апеляція протягом семи діб з дня її винесення.

Як убачається з матеріалів справи, постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 20.05.2009 року було скасовано постанову прокурора про порушення кримінальної справи щодо внесення неправдивих відомостей до офіційних документів посадовими особами ТОВ "Укрбудінвест", за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України.

Згідно вимог зазначеного закону, строк на апеляційне оскарження даної постанови суду закінчується 27 травня 2009 року.

Однак, як встановлено з наявних у справі матеріалів, апеляція прокурора на постанову місцевого суду від 20.05.2009 року була надіслана до суду лише 2 липня 2009 року, тобто з пропуском передбаченого чинним кримінально-процесуальним законом строку.

Посилання прокурора на те, що він пропустив строк на апеляційне оскарження постанови суду від 20.05.2009 року з тієї причини, що копію даної постанови ним було отримано більш ніж через місяць після її винесення, суперечить вимогам ст. 236-8 КПК України. Адже строк на апеляційне оскарження починається не з моменту отримання копії постанови суду, а з моменту винесення постанови, про що прямо вказано в законі.

Крім того, судом обґрунтовано не визнано поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження довод прокурора про те, що він був відсутній 20.05.2009 року при оголошенні рішення суду у зв’язку з тим, що судом було оголошено перерву в судовому засіданні.

Як убачається з протоколу судового засідання, прокурор з’явився та приймав участь у розгляді справи. Того ж дня, тобто 20.05.2009 року, суд видалився до нарадчої кімнати, по виходу з якої проголосив постанову та роз’яснив порядок її оскарження. Жодних даних про те, що в судовому засіданні оголошувалася перерва, матеріали справи не містять.

Враховуючи викладені обставини, місцевий суд обґрунтовано не визнав поважними причини пропуску прокурором строку на апеляційне оскарження постанови суду.

З висновками суду першої інстанції погодився й апеляційний суд, про що в ухвалі наведено мотиви прийнятого рішення.

За таких обставин, підстав для скасування судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 20 липня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 13 серпня 2009 року – без зміни.