Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Київ 20 квітня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на судові рішення відносно нього.

Вироком Харцизького міського суду Донецької області від 9 жовтня 2007 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, не судимий, учень вечірньої школи м.Харцизька, засуджений:

- за ст. 185 ч.3 КК України на 4 роки позбавлення волі;

- за ч.2 ст.15 – ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено 4 роки позбавлення волі.

Цим вироком засуджені також ОСОБА_6 і ОСОБА_7, відносно яких судові рішення в касаційному порядку не оскаржені.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 18 березня 2008 року вирок відносно ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 змінено, епізод 4 березня 2007 року з обвинувачення за ст. 185 ч.3 КК України виключено у зв’язку з відсутністю складу злочину, провадження закрито. У решті вирок залишено без зміни.

Ухвалою Верховного Суду України від 10 лютого 2009 року касаційні скарги засудженого ОСОБА_5 і його захисників задоволено частково, ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 18 березня 2008 року щодо ОСОБА_5 та в порядку ст. 395 КПК України щодо ОСОБА_7 скасовано, справу в цій частині направлено на новий апеляційний розгляд. У решті ухвалу залишено без зміни.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 2 червня 2009 року апеляції прокурора, захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_7 залишено без задоволення, а вирок відносно ОСОБА_5 і ОСОБА_7 – без зміни.

ОСОБА_5 визнаний винуватим у тому, що він протягом часу з 4 по 14 березня 2007 року у м.Харцизьку Донецької області, за попередньою змовою групою осіб із засудженими у справі ОСОБА_6 і ОСОБА_7, повторно, із проникненням у приміщення, таємно викрали чуже майно з магазинку "Все по 55" ПП ОСОБА_12 на суму 5005 грн., із гаражу потерпілої ОСОБА_11 на суму 1520 грн., із павільйону "Овочі-фрукти" ПП ОСОБА_13 на суму 1640 грн. 50 коп., із їдальні Харцизького профліцею на суму 1024 грн. 85 коп. та на суму 2202 грн. 28 коп., а також намагалися викрасти чуже майно з магазину "Продукти" ПП ОСОБА_14, проте заволоділи лише сухариками на суму 45 грн., та з магазину "UMC" ПП ОСОБА_15, проте лише пошкодили майно на суму 1800 грн., однак не довели злочини до кінця з причин, які не залежали від їхньої волі, за обставин, викладених у вироку.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5 посилається на однобічність і неповноту досудового й судового слідства і невиконання вказівок суду касаційної інстанції при новому апеляційному розгляді справи та просить судові рішення скасувати і закрити справу, а також застосувати положення ст. 75 КК України та направити справу прокурору.

Заслухавши доповідача, прокурора, яка підтримала доводи скарги в частині, що стосується невиконання вказівок суду касаційної інстанції при новому апеляційному розгляді справи, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженого ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 399, 400 КПК України, вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов’язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при повторному розгляді справи. При цьому посилення покарання або застосування закону про більш тяжкий злочин при новому розгляді справи судом першої інстанції або апеляційним судом допускається тільки за умови, що вирок було скасовано за м’якістю покарання або у зв’язку з необхідністю застосування закону про більш тяжкий злочин за поданням прокурора або за скаргою потерпілого чи його представника.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 18 березня 2008 року вирок відносно ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 було змінено, епізод 4 березня 2007 року з обвинувачення за ст. 185 ч.3 КК України виключено у зв’язку з відсутністю складу злочину, провадження закрито. У решті вирок залишено без зміни.

У касаційному порядку справу розглянуто за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_5 і захисників ОСОБА_12 та ОСОБА_9, і ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 18 березня 2008 року щодо засудженого ОСОБА_6 залишено без зміни.

При новому апеляційному розгляді справи суд, усупереч вимогам ст. 400 КПК України, залишивши без зміни вирок у частині обвинувачення ОСОБА_5 за ст. 185 ч.3 КК України за епізодом від 4 березня 2007 року, погіршив його становище порівняно з ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 18 березня 2008 року, тоді як при касаційному розгляді справи не ставилось питання про незаконність ухвали в цій частині. Водночас із вироку відносно ОСОБА_6, який набрав законної сили 18 березня 2008 року, даний епізод виключено за відсутністю складу злочину. Проте в ухвалі Апеляційного суду Донецької області від 2 червня 2009 року вказано, що ОСОБА_5 і ОСОБА_6 скоїли даний злочин за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, суд касаційної інстанції надав вказівку про врахування при новому апеляційному розгляді доводів касаційних скарг засудженого ОСОБА_5 і його захисників про порушення його права на захист і застосування незаконних методів впливу, однак, усупереч вимогам ст. 399 КПК України, дані вказівки суду касаційної інстанції не виконані, зазначені питання при новому апеляційному розгляді не перевірені.

За наведених обставин ухвала Апеляційного суду Донецької області від 2 червня 2009 року підлягає скасуванню у зв’язку з істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, а справа – направленню на новий апеляційний розгляд, при якому суду належить виконати вказівки, викладені в ухвалі Верховного Суду України від 10 лютого 2009 року, врахувати решту доводів касаційної скарги засудженого ОСОБА_5 і постановити законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, -

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 2 червня 2009 року щодо ОСОБА_5 та в порядку ст. 395 КПК України щодо ОСОБА_7 скасувати, справу направити на новий апеляційний розгляд.