Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 20 квітня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Апеляційного суду Черкаської області від 22 грудня 2009 року,

вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 5 жовтня 2009 року засуджено

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

м. Чигирина Черкаської області, раніше судимого:

- 4 вересня 1992 року за ч. 3 ст. 142 КК України 1960 року до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна;

- 27 липня 2000 року за ч. 6 ст. 19, ч. 2 ст. 17, ч. 2 ст. 70-1, ч. 2 ст. 229-1 КК України 1960 року до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна, звільненого умовно-достроково на 1 рік 9 місяців 28 днів,

за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України постановлено звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік і 6 місяців та покладено обов’язки, передбачені ст. 76 КК України.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по 3500 грн кожній.

ОСОБА_5 визнаний винним та засуджений за шахрайство, вчинене повторно, що завдало значної шкоди потерпілим за таких обставин.

8 травня 2009 року близько 13 години ОСОБА_5, перебуваючи в приміщенні Черкаської птахофабрики "Панночка" на вул. З.Космодем’янської в с. Хутори Черкаського району Черкаської області, умисно з корисливих мотивів, повторно, шляхом обману заволодів грошима ОСОБА_6 у сумі 3 500 грн та грошима ОСОБА_7 у сумі 3 500 грн, спричинивши потерпілим значної матеріальної шкоди.

Вироком Апеляційного суду Черкаської області від 22 грудня 2009 року вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 5 жовтня 2009 року в частині призначення покарання засудженому ОСОБА_5 скасовано, постановлено новий вирок, яким йому за ч. 2 ст. 190 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. У решті вирок місцевого суду залишено без зміни.

У касаційному поданні та доповненні до нього прокурор порушує питання про зміну вищезазначеного вироку апеляційного суду через неправильне застосування кримінального закону та істотне порушенням кримінально-процесуального закону. Зазначає про необхідність виключення з вступної частини вироку посилання суду на судимість ОСОБА_5 за вироком від 6 серпня 1980 року, з мотивувальної частини – про вчинення ОСОБА_5 злочинів під час відбування покарання у виді позбавлення волі реально, а також про те, що останній спричинив потерпілим значну шкоду.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав доводи касаційного подання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.

Висновок суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_5 у вчиненні зазначених у вироку злочинів, кваліфікація його дій за ч.2 ст. 190 КК України та призначене йому покарання є правильними і в касаційному поданні не оспорюються.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що зі вступної частини вироку підлягає виключенню посилання на судимість ОСОБА_5 за вироком від 6 серпня 1980 року, оскільки відповідно до п. 6 ст. 55 КК України 1960 року, такими, що не мають судимості, визнаються особи, засуджені до позбавлення волі на строк понад три роки, але не більше шести років, якщо вони протягом п'яти років з дня відбуття покарання не вчинять нового злочину.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 вироком від 6 серпня 1980 року засуджений за ч.3 ст. 117 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, яке відбув та звільнився з місць позбавлення волі 24 травня 1985 року. Отже з моменту звільнення ОСОБА_5 до вчинення ним нового злочину - 11 травня 1992 року минуло понад 5 років, а тому вказана судимість погашена.

Крім того, не відповідає матеріалам справи посилання суду в мотивувальній частині вироку на те, що ОСОБА_5, відбуваючи покарання у виді позбавлення волі реально, знову вчинив тяжкий злочин, оскільки він за вироком від 27 липня 2000 року був звільнений від відбування покарання 29 вересня 2004 року умовно-достроково на 1 рік 9 місяців 28 днів, після закінчення якого вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України.

Також є помилковим посилання суду на спричинення ОСОБА_5 потерпілим значної шкоди, оскільки на момент вчинення ним шахрайства значна шкода відповідно до чинного закону мала місце в тому разі, якщо злочинними діями особі завдано шкоду на суму не менше 30200 гривень 50 копійок.

Тому колегія суддів вважає, що допущені помилки суду підлягають виключенню з вироку та задовольняє касаційне подання прокурора.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України,

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи апеляційним судом, задовольнити.

Вирок Апеляційного суду Черкаської області від 22 грудня 2009 року змінити. Виключити з вступної частини вироку посилання на судимість ОСОБА_5 за вироком від 6 серпня 1980 року за ч. 3 ст. 117 КК України; з мотивувальної частини вироку - посилання суду на спричинення ОСОБА_5 потерпілим значної шкоди та на вчинення ним злочинів під час відбування покарання у виді позбавлення волі реально.

У решті вирок залишити без зміни.