Постанова
Іменем України
30 жовтня 2018 року
м. Київ
справа № 299/2987/15-к
провадження № 51-4594 км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - Короля В.В.,
суддів: Марчук Н.О., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Батка Є.І.,
прокурора Калітенка С.О.,
захисників Бодні І.О., Сергієнка В.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, (надалі - прокурор) на ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 1 грудня 2017 року щодо ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22015000000000231,
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області від 15 березня 2017 року ОСОБА_3 виправдано у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК (4651-17) ).
Не погоджуючись із вказаним вироком, прокурори, які брали участь у розгляді справи судом першої інстанції, подали апеляційну скаргу.
Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 1 грудня 2017 року відмовлено прокурорам, які брали участь у розгляді справи судом першої інстанції, у поновленні строку апеляційного оскарження вироку Виноградівського районного суду Закарпатської області від 15 березня 2017 року щодо ОСОБА_3 та повернуто апеляційну скаргу на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК.
Вимоги касаційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального законута неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. При цьому зазначає, що судом апеляційної інстанції 28 вересня 2017 року було закрито провадження за апеляційною скаргою старшого прокурора групи прокурорів Калітенка С.О. у вказаному кримінальному провадженні, оскільки останній не приймав участі у суді першої інстанції і не мав права подавати апеляційну скаргу, а прокурорам, які брали участь у розгляді справи судом першої інстанції, стало про це відомо з листа прокуратури Закарпатської області лише 2 листопада 2017 року і тому вони були позбавлені можливості звернутися в передбачені законом строки з апеляційною скаргою на вказаний вирок.
Захисник Бодня І.О. подав заперечення на касаційну скаргу прокурора, в якому просить її залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 1 грудня 2017 року - без зміни.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Калітенко С.О. вважав касаційну скаргу обґрунтованою і просив ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи захисників Бодні І.О. та Сергієнка В.Г., які просили залишити касаційну скаргу без задоволення, доводи прокурора Калітенка С.О. та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 433КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 395 КПК апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності) (див.: рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року; рішення у справі "Устименко проти України" (Ustimenko v. Ukraine), заява № 32053/13, п. 47, від 29 жовтня 2015 року).
Частиною 1 ст. 117 КПК передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише у тому випадку, якщо його пропущено з поважних причин. Отже, в ініційованому учасником кримінального провадження клопотанні про поновлення процесуального строку має бути наведено причини, через які цей строк пропущено.
Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк.
У касаційній скарзі прокурор зазначає, що після отримання копії вироку Виноградівського районного суду Закарпатської області від 15 березня 2017 рокущодо ОСОБА_3 його було скеровано старшому групи прокурорів у кримінальному провадженні, а саме прокурору відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Генеральної прокуратури України Калітенку С.О., для відома та за наявності підстав для апеляційного оскарження. На вказаний вирок місцевого суду цим прокурором була подана апеляційна скарга.
Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 28 вересня 2017 року апеляційне провадження за вищевказаною апеляційною скаргою було закрито в зв'язку з тим, що прокурор, який подав апеляційну скаргу, хоча і є старшим групи прокурорів, які здійснюють повноваження прокурорів у цьому кримінальному провадженні, про те не брав участі в суді першої інстанції і не є прокурором вищого рівня за змістом ч. 4 ст. 36 КПК.
Про те, що ухвалою апеляційного суду було закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора групи прокурорів Калітенка С.О. у вказаному кримінальному провадженні, прокурорам, які брали участь у розгляді справи судом першої інстанції, стало відомо з листа прокуратури Закарпатської області лише 2 листопада 2017 року, а тому 14 листопада 2017 року вони звернулися з апеляційною скаргою на вирок суду щодо ОСОБА_3 та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Указані обставини прокурор вважає такими, що унеможливлювали своєчасне оскарження судового рішення у визначений законом строк, а тому просить ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Однак колегія суддів касаційного суду не може погодитись із указаними доводами прокурора та вважає їх неспроможними.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, судовий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_3 проведено за участю прокурорів Бориса В.І. та Симйона І.Д., за участю яких був постановлений і проголошений вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області від 15 березня 2017 року, учасникам судового розгляду було роз'яснено право на оскарження судового рішення, а також строки і порядок подання апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК копія вищезазначеного вироку від 15 березня 2017 року отримана прокурором Борис В.І. того ж дня, що підтверджується його власноручною розпискою.
І лише 14 листопада 2017 року на вказаний вирок місцевого суду прокурорами Борисом В.І. та Симйоном І.Д. була подана апеляційна скарга, тобто майже через 8 місяців з дня постановлення оскаржуваного вироку.
Викладені ж у касаційній скарзі прокурора причини пропуску строку на апеляційне оскарження колегія суддів не вважає поважними.
З огляду на положення п. 15 ч. 1 ст. 3, п. 20 ч. 2 ст. 36, ст. ст. 37, 393 та 425 КПК прокурор, який брав участь у кримінальному провадженні у суді першої інстанції, є самостійним суб'єктом апеляційного оскарження судових рішень в порядку, встановленому цим Кодексом.
А тому жодних перешкод щодо подачі апеляційної скарги на вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області від 15 березня 2017 року щодо ОСОБА_3 в межах строку визначеного законом у прокурорів, які брали участь у розгляді справи судом першої інстанції, не було.
Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що істотних порушень вимог кримінального процесуального закону або неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність апеляційним судом не допущено, а ухвала апеляційного суду від 1 грудня 2017 року є законною та обґрунтованою.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, пунктом 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, Суд
ухвалив:
ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 1 грудня 2017 року залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - без задоволення.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
В.В. Король Н.О. Марчук В.П. Огурецький