Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Верещак В.М.,

суддів

Шевченко Т.В., Скотаря А.М.,

за участю прокурора

Кравченко Є.С.,

представника-адвоката ОСОБА_5, розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 15 квітня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 10 липня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 22 липня 2009 року,

постановою старшого слідчого прокуратури Одеської області від 21.04.2009 року було порушено кримінальну справу стосовно начальника відділення у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб (ВГІРФО) ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_6 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 364 КК України.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 10 липня 2009 року задоволено скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 та скасовано зазначену постанову слідчого.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 22 липня 2009 року дане судове рішення залишено без зміни.

З постанови слідчого про порушення кримінальної справи убачається, що ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, діючи у складі організованої групи, виготовляли та узгоджували в ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області завідомо підроблені запрошення на в’їзд в Україну іноземних громадян, а також заяви юридичних осіб про продовження строків перебування на території України іноземних громадян. Вказані підроблені документи, в порушення законодавства України, узгоджувалися та візувалися особисто з начальником ВГІРФО ОСОБА_6, за що останній отримував грошову винагороду від ОСОБА_8

У касаційному поданні прокурор вказує на наявність приводів і підстав для порушення даної справи та просить скасувати судові рішення, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора на підтримку подання, пояснення представника ОСОБА_6 – адвоката ОСОБА_5, який заперечував проти задоволення подання, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 15 ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевірити наявність приводів та підстав для винесення зазначеної постанови, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Як убачається з постанови суду першої інстанції, обґрунтуванням для скасування постанови про порушення кримінальної справи слугувала відсутність достатніх підстав для її порушення.

Місцевий суд вказав, що слідчим не було досліджено якими саме повноваженнями дана службова особа наділена та в чому полягало порушення нею чинних нормативно-правових актів.

При цьому суд послався на те, що ОСОБА_6 не припустився зловживання своїми службовими обов’язками та діяв у рамках вимог законодавства, оскільки до його посадових обов’язків не входить прийняття рішення про видачу іноземним громадянам в’їзного документа, а також він не мав права вимагати у цих осіб надання додаткових документів.

Суд також вказав, що ОСОБА_6, відповідно до своїх посадових обов’язків, не несе відповідальності за недотримання Правил оформлення візових документів для в’їзду в України, оскільки зазначені Правила носять для нього лише інформативний характер. На думку суду жодних порушень Правил в’їзду іноземців та осіб без громадянства в України, їх виїзду з України та транзитного проїзду через її територію ОСОБА_6 допущено не було, так як він діяв лише в межах наданих йому повноважень, до яких перевірка наявності трудових відносин між організацією, що приймає, та іноземними громадянами не входить.

За викладених обставин суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ОСОБА_6 діяв у межах чинного законодавства і не порушував своїх посадових обов’язків.

Отже, суд при розгляді матеріалів справи порушив вимоги ст. 236-8 КПК України, вдавшись до оцінки ряду нормативно-правових актів та обсягу повноважень службової особи, що є неприпустимим на даному етапі кримінального процесу.

Крім того, суд вказав, що показання свідків стосовно отримання ОСОБА_6 грошової винагороди за узгодження підроблених документів є суперечливими та недостатніми для порушення кримінальної справи.

Разом з тим, судом залишено поза увагою те, що підставами для порушення даної справи стали не тільки пояснення свідків, а й висновки судово-почеркознавчої експертизи завізованих ОСОБА_6 підроблених запрошень на в’їзд в Україну, журнали реєстрації запрошень, протоколи їх огляду та інші протоколи слідчих дій і документів.

А також судом не враховано те, що зробити висновок про умисел в діях особи та наявність чи відсутність порушення нею чинних нормативно-правових актів і своїх посадових обов’язків можливо тільки під час проведення досудового слідства в рамках порушеної кримінальної справи.

Апеляційний суд при розгляді матеріалів справи не перевірив належним чином усіх доводів, що були наведені в апеляції прокурора, і допущених судом першої інстанції недоліків не усунув.

Скасовуючи постанову слідчого прокуратури від 21.04.2009 року про порушення кримінальної справи, як місцевий, так і апеляційний суди водночас допустили порушення вимог ст. 399 КПК України, оскільки вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов’язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при повторному розгляді справи.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 2 квітня 2009 року були скасовані з цих же підстав постанова Приморського районного суду м. Одеси від 6 серпня 2008 року та ухвала апеляційного суду Одеської області від 15 серпня 2008 року.

Виходячи з того, що постанова місцевого суду та ухвала апеляційного суду постановлені з порушенням вимог кримінально-процесуального закону, вони підлягають скасуванню, а матеріали справи – направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно врахувати наведене та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, задовольнити.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 10 липня 2009 року, якою скасовано постанову слідчого від 21.04.2009 року про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_6, та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 22 липня 2009 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.