Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 15 квітня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Одеської області на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 12 травня 2009 року, якою

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, судимості не має,

за ч. 1 ст. 365 КК України звільнено на підставі ст. 49 КК України від кримінальної відповідальності й провадження по справі закрито.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

ОСОБА_5 обвинувачувався у тому, що він, будучи президентом Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" (далі - ДСК "ЧМП"), тобто службовою особою, 23 квітня 2001 року, отримавши від ТОВ "Алькор" лист про узгодження останнім меж користування земельною ділянкою по вул. Піонерська, 30 у м. Одеса, не зареєстрував його та без узгодження з органом управління майном ДСК "ЧМП", виходячи за межі своїх повноважень, видав ТОВ "Алькор" лист № 4М – 754 від 23 квітня 2001 року про те, що він не заперечує проти встановлення меж земельної ділянки цією фірмою згідно з наданого проекту відводу землі, й тим самим відмовився від користування ДСК "ЧМП" земельною ділянкою, на якій розташовано приміщення спального корпусу літери "Д" міжрейсової бази моряків ДСК "ЧМП". На підставі вказаного листа відповідно до рішення Одеської міської ради від 4 лютого 2004 року ТОВ "Алькор" продано земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 4, 8363 га за вказаною адресою, що спричинило істотну шкоду інтересам ДСК "ЧМП".

Такі дії ОСОБА_5 з урахуванням зміни обвинувачення у суді прокурором кваліфіковано за ч. 1 ст. 365 КК України.

У касаційному поданні прокурор посилається на те, що дії ОСОБА_5 підлягають кваліфікації за ч. 3 ст. 365 КК України, оскільки вартість незаконно відчуженої земельної ділянки більш ніж у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що відповідно до примітки до ст. 364 КК України є тяжкими наслідками. З огляду на це вказує про безпідставність звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, так як передбачені цією нормою закону строки давності не минули, і просить судове рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи, доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає частковому задоволенню.

Твердження прокурора про наявність підстав для скасування постанови з огляду на наявність у діях ОСОБА_5 ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України не ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 398 КПК України підставами для скасування або зміни вироку є: істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону й невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Як убачається з матеріалів справи, органами досудового слідства ОСОБА_5 пред’явлено обвинувачення за ч. 2 ст. 364 КК України у тому, що він як службова особа - президент Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство", зловживаючи своїм службовим становищем, не маючи на те, повноважень, діючи самостійно в інтересах ТОВ "Алькор", без узгодження з органом управління майном ДСК "ЧМП", не зареєстрував звернення вказаного товариства й видав ТОВ "Алькор" лист № 4М – 754 від 23 квітня 2001 року про те, що він не заперечує проти встановлення меж земельної ділянки цією фірмою згідно із наданого проекту відводу землі, й тим самим відмовився від користування ДСК "ЧМП" земельною ділянкою, на якій розташовано приміщення спального корпусу літери "Д" міжрейсової бази моряків ДСК "ЧМП". На підставі вказаного листа відповідно до рішення Одеської міської ради від 4 лютого 2004 року ТОВ "Алькор" продано земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 4, 8363 га за вказаною адресою, що спричинило істотну шкоду інтересам ДСК "ЧМП" та потягло тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди на суму 5 182 579, 08 грн.

З таким обвинуваченням кримінальна справа щодо ОСОБА_5 надійшла до суду та призначена до судового розгляду.

В судовому засіданні прокурор, скориставшись передбаченим ст. 277 КПК України правом, змінив обвинувачення ОСОБА_5, перекваліфікувавши дії останнього на ч. 1 ст. 365 КК України, як перевищення службових повноважень, що спричинило істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам ДСК "ЧМП".

За таких обставин суд, розглянувши відповідно до вимог ст. 275 КПК України справу щодо ОСОБА_5 у межах зміненого йому на ч. 1 ст. 365 КК України обвинувачення, не допустив істотних порушень кримінально-процесуального закону та неправильного застосування кримінального закону.

Тому процесуальні підстави для скасування постанови суду з мотивів, указаних у касаційному поданні, відсутні.

Разом із тим, задовольняючи клопотання підсудного ОСОБА_5 про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності, суд у постанові про закриття справи обмежився лише викладенням фабули обвинувачення та висновком про те, що на момент розгляду даної справи у суді строки притягнення до кримінальної відповідальності за інкримінованим ОСОБА_5 діянням минули.

Однак відповідно до вимог ст. 49 КК України та роз’яснень, що містяться в п.п. 2,14 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" (v0012700-05) , при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна у його вчиненні, а також, що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України (2341-14) .

Зазначених вимог закону суд у повній мірі не дотримав.

Так, рішення про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України суд прийняв без дослідження доказів на підтвердження чи спростування пред’явленого ОСОБА_5 обвинувачення та встановлення факту наявності у інкримінованому йому діянні складу злочину – в підготовчій частині судового засідання .

Зазначені порушення кримінально – процесуального закону перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законну, обґрунтовану та справедливу постанову, а тому відповідно до ст. ст. 370, 398 КПК України вона підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, при якому необхідно врахувати вищевказане та у разі доведеності винності ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину прийняти відповідне рішення, належним чином умотивувавши його.

Керуючись статтями 395 і 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Одеської області задовольнити частково.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 12 травня 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд.