Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Редьки А.І.,

суддів

Лавренюка М.Ю., Мороза М.А.,

розглянула у судовому засіданні 15 квітня 2010 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргу захисника ОСОБА_4 на постановлені щодо ОСОБА_5 судові рішення.

Вироком Сумського районного суду Сумської області від 29 квітня 2009 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

с. Черепки Овруцького району Житомирської області,

неодноразово судимого, останній раз

16 травня 2005 року за ч.. 2 ст. 185, ч 3 ст. 185

КК України на 4 роки позбавлення волі, звільненого

30 квітня 2008 року за відбуттям покарання,

засуджено за ч. 3 ст. 152 КК України на 10 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 153 КК України на 5 років позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено 11 років 6 місяців позбавлення волі.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області від 28 липня 2009 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він уночі 6 жовтня 2008 року, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, вивіз неповнолітню ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, на таксі за межі м. Суми, де за попередньою змовою з водієм таксі – невстановленою особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, застосовуючи насильство, що виразилось у висловлюванні погроз та спричиненні легких тілесних ушкоджень, задовольнив статеву пристрасть неприродним способом, після чого зґвалтував її та знов задовольнив статеву пристрасть неприродним способом. Після цього ті ж самі дії відносно потерпілої вчинила невстановлена особа.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 посилається на неповноту й однобічність досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Стверджує, що вина засудженого матеріалами справи не доведена, докази не належні, справу сфальсифіковано. Указує на суперечності у показаннях потерпілої та свідків, на наявність у засудженого алібі на час учинення злочину. Зазначає, що слідством не прийнято належних заходів щодо встановлення особи – спільника злочину. Вважає, що було порушено правила підслідності та підсудності. Просить скасувати судові рішення та закрити справу за відсутністю складу злочину.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного у вироку злочину ґрунтується на сукупності зібраних у справі доказів і є правильним.

Показання потерпілої ОСОБА_6 суд правильно визнав достовірними, оскільки вони були послідовними як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні, не містять суперечностей та узгоджуються з іншими доказами.

Винуватість ОСОБА_5 також підтверджується його власними показаннями на досудовому слідстві, у яких він повністю визнав свою вину, а також показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та інших, даними протоколів явки з повинною, огляду місця події, відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_5, висновків судово-медичної, імунологічної експертиз та іншими матеріалами справи.

Також судом розглянуто та проаналізовано показання свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_12 про те, що вони бачили ОСОБА_5 6 жовтня 2008 року у с. Ворожба Білопільського району, та наведено мотиви, із яких суд вважає їх не належними.

Будь-яких даних, які б ставили під сумнів достовірність наведених у вироку доказів, не виявлено.

За встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 153 КК України кваліфіковано правильно.

Даних, які б свідчили, що у справі неправильно застосовано кримінальний закон, не виявлено.

Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону. Усі наведені засудженим та його захисниками в апеляціях доводи, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги, у тому числі щодо порушення, на їх думку, правил підсудності, належним чином перевірено й спростовано.

Вивченням матеріалів справи порушень кримінально-процесуального закону, які б тягнули скасування постановлених у справі судових рішень, не виявлено.

Покарання засудженому призначено згідно з вимогами ст. 65 КК України та є обґрунтованим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Отже, передбачені ч. 1 ст. 398 КПК України підстави для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб відсутні.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційної скарги захисника ОСОБА_4 відмовити.