Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

головуючого

Коновалова В.М.,

суддів

Канигіної Г.В., Кривенди О.В.,

за участю прокурора

Пересунька С.В.,

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 15 квітня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Черкаської області на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 листопада 2009 року,

яким засуджено

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженку та мешканку м. Черкаси,

таку, що судимості не має,

за ч. 1 ст. 309 КК України на один рік обмеження волі.

На підставі статей 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік із покладенням на неї обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 375 гривень 36 копійок судових витрат за проведення судово-хімічної експертизи.

Вирішено питання про речові докази.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

ОСОБА_5 визнано винуватою та засуджено за те, що вона 12 серпня 2009 року приблизно о 18 годині 30 хвилин біля магазину "Орбіта", розташованого у будинку № 7 по вул. Панаєва у м. Черкаси, у невстановленої слідством особи за 40 гривень придбала для власного вживання без мети збуту особливо небезпечний наркотичний засіб – опій (ацетильований), маса якого у перерахунку на суху речовину дорівнювала 0,1984 г. Того ж дня, у тому ж місці, о 18 годині 35 хвилин її було затримано працівниками міліції. Під час проведення особистого огляду засудженої працівниками міліції було виявлено та вилучено зазначений наркотичний засіб, який ОСОБА_5 незаконно зберігала при собі для власного вживання без мети збуту.

У касаційному поданні прокурор, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженої внаслідок м’якості, просить скасувати вирок, а справу направити на новий судовий розгляд. Своє прохання мотивує тим, що суд призначив покарання засудженій за ч. 1 ст. 309 КК у виді обмеження волі, яке не може бути до неї застосоване у відповідності до вимог ч. 3 ст. 61 КК України, оскільки вона має трьох дітей віком до чотирнадцяти років. Вважає, що з урахуванням всіх обставин справи та даних про особу засудженої їй необхідно призначити більш суворе покарання у виді позбавлення волі.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав касаційне подання частково, вважав, що у вирок суду підлягає зміні шляхом звільнення ОСОБА_5 від призначеного покарання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 61 КК України обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до інвалідів першої і другої групи.

Як убачається із матеріалів справи ОСОБА_5 має на утриманні трьох дітей: доньку – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та двох синів ОСОБА_7, 30 березня 1999 року, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, тому покарання у виді обмеження волі за ч. 1 ст. 309 КК України їй призначено незаконно.

За таких обставин, та враховуючи те, що ОСОБА_5 вчинила злочин середньої тяжкості, свою вину визнала повністю та щиро розкаялася у вчиненому злочині, розлучена і самостійно виховує трьох неповнолітніх дітей, за місцем проживання характеризується з позитивної сторони, колегія суддів вважає можливим звільнити її від покарання на підставі ч. 4 ст. 74 КК України.

Підстави для скасування вироку у зв’язку з м’якістю призначеного покарання відсутні.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів, -

Касаційне подання прокурора задовольнити частково.

Вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 листопада 2009 року щодо ОСОБА_5 змінити і на підставі ч. 4 ст. 74 КК України звільнити її від покарання.