Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні 15 квітня 2010 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою цивільного позивача ОСОБА_5 на постановлені щодо ОСОБА_6 судові рішення.

Вироком Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 5 вересня 2008 року ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новий Путь Снігурівського району Миколаївської області, судимого 2 жовтня 2007 року за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади строком на 2 роки, засуджено за ч. 2 ст. 191 КК України на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади керівників підприємств, установ та організацій і їх структурних підрозділів, матеріально-відповідальних осіб та осіб, які виконують представництво цих установ та підприємств при укладанні договорів з приводу матеріальних цінностей строком на 3 роки, за ч. 1 ст. 366 КК України на 1 рік обмеження волі з позбавленням права обіймати посади керівників підприємств, установ та організацій і їх структурних підрозділів, матеріально-відповідальних осіб та осіб, які виконують представництво цих установ та підприємств при укладанні договорів з приводу матеріальних цінностей строком на 3 роки, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади керівників підприємств, установ та організацій і їх структурних підрозділів, матеріально-відповідальних осіб та осіб, які виконують представництво цих установ та підприємств при укладанні договорів з приводу матеріальних цінностей строком на 3 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточно визначено 3 роки 2 місяці позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади керівників підприємств, установ та організацій і їх структурних підрозділів, матеріально-відповідальних осіб та осіб, які виконують представництво цих установ та підприємств при укладанні договорів з приводу матеріальних цінностей строком на 3 роки.

Постановлено стягнути зі ОСОБА_6 на відшкодування матеріальних збитків на користь ОСОБА_5 15 150 грн.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Миколаївської області від 14 квітня 2009 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_6 визнано винним у тому, що він, являючись службовою особою, начальником відділення "Очаківське" Миколаївського філіалу ЗАТ КБ "ПриватБанк", 17 березня 2006 року склав та видав ОСОБА_5 договір "Про валютний депозитний внесок із виплатою відсотків по закінченню строку", який містив завідомо неправдиві відомості про те, що відсоткова ставка складає 24% річних, а також надав ОСОБА_5 підроблену квитанцію про внесення ним до каси відділення "Очаківське" Миколаївського філіалу ЗАТ КБ "ПриватБанк" 3 000 доларів США. При цьому договір не був належним чином зареєстрований та облікований, а отримані від ОСОБА_5 гроші у сумі 3 000 доларів США ОСОБА_6, зловживаючи службовим становищем, привласнив.

У касаційній скарзі цивільний позивач ОСОБА_5 посилається на неправильне застосування судом кримінального закону. Стверджує, що не зрозумів наслідків розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України, оскільки вважав, що його позов у розмірі 20 200 грн. буде задоволений повністю. Указує, що засуджений у судовому засіданні також повністю визнав цивільний позов. Вважає, що належним цивільним відповідачем у справі є не ОСОБА_6, а ЗАТ КБ "ПриватБанк". Просить скасувати судові рішення в частині вирішення цивільного позову та направити справу на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який вважав, що у задоволенні касаційної скарги слід відмовити, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Цивільним позивачем ОСОБА_5 заявлено цивільний позов до ОСОБА_6 у розмірі 20 200 грн. (т. 2 а.с. 129-130)

У судовому засіданні ОСОБА_6 визнав позовні вимоги цивільного позивача у повному обсязі (т. 2 а.с. 208).

Відповідно до вимог ст. 299 КПК України суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються.

Розгляд даної справи був проведений за скороченою процедурою у порядку ч. 3 ст. 299 КПК України, однак суд задовольнив позовні вимоги цивільного позивача у розмірі 15 150 грн., не мотивувавши своє рішення. При цьому суддею було роз’яснено наслідки розгляду справи у такому порядку, але не уточнено, що цивільний позов може бути задоволений на розсуд суду не в повному обсязі.

Зазначеним суд порушив права цивільного позивача.

Крім того, з матеріалів справи убачається, що договір "Про валютний депозитний внесок із виплатою відсотків по закінченню строку" від 17 березня 2006 року укладений між ЗАТ КБ "ПриватБанк" в особі начальника відділення "Очаківське" Миколаївського філіалу ОСОБА_6, та ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 88). Тому в якості цивільного відповідача також має бути залучений ЗАТ КБ "ПриватБанк".

Зазначені питання цивільний позивач ОСОБА_5 ставив у своїй апеляції, однак апеляційний суд помилки суду першої інстанції не виправив.

З огляду на викладені обставини колегія суддів вважає необхідним скасувати судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд, під час якого слід урахувати наведене у даній ухвалі, перевірити доводи, викладенні у касаційній скарзі цивільного позивача, та прийняти рішення відповідно до вимог діючого кримінально-процесуального законодавства.

Керуючись ст.ст. 394 –396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційну скаргу цивільного позивача ОСОБА_5 задовольнити частково.

Вирок Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 5 вересня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Миколаївської області від 14 квітня 2009 року щодо ОСОБА_6 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.