163/225/15-к Про катування, скоєне за попередньою змовою групою осіб - 25.10.2018 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на вирок Апеляційного суду Волинської області від 03 серпня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014030150000250, за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Любомльського районного суду Волинської області від 01 жовтня 2015 року ОСОБА_2 визнано невинуватим та виправдано у зв'язку з недоведеністю його вини у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 127 КК України.

Апеляційним судом Волинської області, за апеляцією прокурора вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2 скасовано та постановлено новий вирок від 03 серпня 2017 року. Цим вироком ОСОБА_2 визнано винуватим за ч. 2 ст. 127 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК України, його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік, з покладенням обов'язків, передбачених п. п.1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Цим же вироком також засуджено ОСОБА_1 та ОСОБА_3 касаційні скарги щодо яких не подані.

Згідно з вироком апеляційного суду ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено за те, що він в період часу з 23 години 30 хвилин 08 вересня 2014 року до 02 години 09 вересня 2014 року, будучи у стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_1 та ОСОБА_3, на узбіччі перехрестя вулиць Молодіжна та Садова в с. Заболоття Любомльського району Волинської області, з метою покарати ОСОБА_4 за неповернення грошей ОСОБА_1, утримував потерпілого під час того, як ОСОБА_1 та ОСОБА_3 почергово застосували фізичне насильство відносно ОСОБА_4, шляхом нанесення побоїв, інших насильницьких дій, внаслідок чого останньому було заподіяно фізичні та моральні страждання.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування вироку апеляційного суду у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме: ст. 75 КК України, що призвело до невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через м'якість

й призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

У запереченні засуджений ОСОБА_2 та його захисник Резняк З.В. просять касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_2 - без зміни.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор Циган Ю.В. вважав, що касаційна скарга є обґрунтованою та просив її задовольнити.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Згідно з ч. 2 ст. 420 КПК вирок суду апеляційної інстанції повинен відповідати загальним вимогам до вироків. Крім того, у вироку вказаного суду зазначаються зміст вироку суду першої інстанції, короткий зміст вимог апеляційної скарги, мотиви ухваленого рішення та рішення по суті вимог апеляційної скарги.

Апеляційний суд дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону під час перегляду вироку місцевого суду щодо ОСОБА_2

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України та правильність кваліфікації його дій, у касаційній скарзі прокурора не оспорюється.

Щодо доводів касаційної скарги прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що потягло невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м'якості, то вони не заслуговують на увагу.

Суд апеляційної інстанції, мотивуючи своє рішення щодо виду та міри покарання, яке необхідно призначити ОСОБА_2, врахував тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу засудженого, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризувався за місцем роботи й проживання, а також обставини вчинення злочину, а саме: його другорядну роль та обставини, що пом'якшують покарання, якими визнав щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину й думку потерпілого щодо призначення покарання та який претензій матеріального й морального характеру не має.

Рішення апеляційного суду щодо можливості звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України ґрунтується на загальних засадах призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України та є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування судового рішення, не встановлено.

Ураховуючи зазначене, доводи касаційної скарги прокурора є необґрунтованими і колегія суддів підстав для її задоволення не вбачає.

Керуючись ст. ст. 434, 436, 441 КПК України та відповідно до п. 15 розділу XI "Перехідні положення" КПК (4651-17) (в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII), суд

у х в а л и в:

Вирок Апеляційного суду Волинської області від 03 серпня 2017 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.