Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні 15 квітня 2010 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_4 на постановлені щодо неї судові рішення.

Вироком Керченського міського суду АР Крим від 13 лютого 2009 року

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженку м. Керчі АР Крим, не судиму,

засуджено за ч. 4 ст. 296 КК України на 3 роки позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 10 000 грн. на відшкодування заподіяної злочином моральної шкоди.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду АР Крим від 28 квітня 2009 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_4 визнано винною у тому, що вона 19 вересня 2008 року біля будинку АДРЕСА_1, діючи з хуліганських спонукань, з особливою зухвалістю, приставляла ніж до шиї малолітньої ОСОБА_6, 2004 року народження, погрожувала вбивством, нанесла їй декілька ударів, нецензурно лаялась, а ОСОБА_7, яка вибігла на плач онуки, хватала за одяг, розірвала на її шиї золотий ланцюжок.

У касаційній скарзі та доповненні до неї засуджена ОСОБА_4 посилається на неповноту й однобічність досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Стверджує, що хуліганських спонукань у неї не було. Просить змінити судові рішення, перекваліфікувати її дії на ст. 125 КК України й застосувати амністію, а цивільний позов залишити без розгляду.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

Висновок суду про направленість умислу ОСОБА_4 на вчинення хуліганських дій ґрунтується на сукупності зібраних у справі доказів і є правильним.

Цей висновок підтверджується показаннями потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 про обставини вчинення ОСОБА_4 злочину. Їх показання узгоджуються між собою та іншими доказами у справі, зокрема, даними протоколів огляду місця події, огляду та вилучення речей, пред’явлення особи для впізнання, очних ставок, висновку судово-медичної експертизи та іншими матеріалами справи.

За встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 296 КК України кваліфіковано правильно.

Даних, які б свідчили, що у справі неправильно застосовано кримінальний закон, не виявлено.

Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону. Усі наведені засудженою та її захисниками в апеляціях доводи, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги, належним чином перевірено й спростовано.

Вивченням матеріалів справи істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б тягнули скасування постановлених у справі судових рішень, не виявлено.

Покарання засудженій призначено згідно з вимогами ст. 65 КК України та є обґрунтованим, необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

Цивільний позов вирішено відповідно до вимог закону.

Отже, передбачені ч. 1 ст. 398 КПК України підстави для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб відсутні.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційної скарги засудженої ОСОБА_4 відмовити.