Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 13 квітня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на постановлені щодо нього судові рішення.

За вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20 липня 2009 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, судимий:

25 січня 2001 р. за ч.2 ст. 141 КК України (1960 року) на 2 роки позбавлення волі; 12 грудня 2002 р. за ч. 2 ст. 186 КК України на 2 роки 8 місяців 5 днів позбавлення волі; 22 лютого 2007 р. за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі. Звільнився умовно-достроково 20 травня 2008 року на 1 рік 2 місяці 4 дні, засуджений: за ч.2 ст. 186 КК України на 5 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 190 КК України на 2 роки позбавлення волі. Згідно з ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів суд визначив ОСОБА_4 покараня у виді позбавлення волі на строк 5 років, а на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків суд призначив ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 2 місяці 4 дні.

Судом вирішено питання відшкодування судових витрат.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 19 листопада 2009 року цей вирок залишено без зміни.

ОСОБА_4 визнано винуватим у тому, що 22 травня 2008 року об 11 год. 00 хв., біля станції метро "Університет" на вул. Сумській у м. Харкові, погрожуючи побити раніше йому незнайомих ОСОБА_5 та ОСОБА_6, він завів їх у АДРЕСА_1, де відкрито викрав належне потерпілим майно: у ОСОБА_5 на загальну суму 505 грн, у ОСОБА_6 на загальну суму 2 076 грн.

24 травня 2008 року, приблизно о 23 год.00 хв., засуджений, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, біля садового товариства "Жень-Шень", що розташоване у с. Старий Салтов Вовчанського району Харківської області, відкрито заволодів майном потерпілого ОСОБА_7, на загальну суму 365 грн.

08 червня 2008 року, о 16 год. 40 хв., спільно з невстановленою особою, на Петренківському водосховищі по вул. Тракторобудівельників у м. Харкові, погрожуючи раніше йому незнайомим неповнолітнім ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 насильством, що не було небезпечним для життя і здоров'я потерпілих, ОСОБА_4 відкрито заволодів їх майном, зокрема, ОСОБА_10 на суму 1 606 грн 23 коп., ОСОБА_11 на суму 197 грн 66 коп., ОСОБА_9 на суму 118 грн.

16 червня 2008 року, об 11 год. 00 хв., біля кінотеатру "Київ" по бул. Юр’єва, 1 у м. Харкові, ОСОБА_4, засуджений, також із застосуванням погроз побиття потерпілих, відкрито заволодів майном неповнолітнього ОСОБА_12 на загальну суму 794 грн 15 коп., неповнолітнього ОСОБА_13 на загальну суму 792 грн 60 коп.

05 липня 2008 року, приблизно о 14 год. 30 хв., ОСОБА_4 за попередньою змовою з особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження у зв’язку з розшуком, на території школи №136 по вул. Котлова, 45, шляхом обману та зловживання довірою, заволодів мобільним телефоном неповнолітнього ОСОБА_14, вартістю 1 045 грн 89 коп.

26 липня 2008 року, о 15 год. 00 хв., у парковій зоні по пр. Фрунзе, ОСОБА_4, погрожуючи погрожуючи потерпілим побиттям, відкрито заволодів майном неповнолітнього ОСОБА_15 на загальну суму 690 грн, неповнолітнього ОСОБА_16 на загальну суму 1 539 грн 80 коп.

29 липня 2008 року, о 15 год. 00 хв., на перехресті вул. Ак. Ляпунова і вул. Авіаційної у м. Харкові, також погрожуючи потерпілим побиттям, ОСОБА_4 відкрито заволодів майном неповнолітнього ОСОБА_18 на загальну суму 1 226 грн, неповнолітнього ОСОБА_19 на загальну суму 164 грн.

02 серпня 2008 року о 14 год. 00 хв., на Петренківському водосховищі, за вказаною раніше адресою, погрожуючи потерпілим побиттям, ОСОБА_4 відкрито заволодів майном неповнолітніх потерпілих ОСОБА_20 на загальну суму 892 грн 45 коп, ОСОБА_21 на загальну суму 1 182 грн 30 коп.

05 серпня 2008 року о 13 год. 00 хв., на території дитячого садка №237 по вул. Межлаука, 8\1 у м. Харкові, погрожуючи побиттям неповнолітнім ОСОБА_22 та ОСОБА_23, засуджений ОСОБА_4 відкрито заволодів майном неповнолітнього ОСОБА_22 на загальну суму 1 117 грн 01 коп.

У касаційній скарзі, як видно із її змісту, засуджений просить скасувати постановлені щодо нього судові рішення, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на неповноту та однобічність досудового та судового слідства, порушення його права на захист, а також на допущене судом порушення кримінально-процесуального закону.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у касаційній скарзі засудженого доводи, колегія суддів вважає, що його скарга задоволенню не підлягає виходячи із наступного.

Згідно з ст. 398 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень, які зазначені у касаційній скарзі засудженого, можуть бути: істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

У зв’язку з цим перевірка викладених у касаційній скарзі засудженого посилань на неповноту та однобічність судового та досудового слідства до компетенції суду касаційної інстанції не відноситься.

Крім того, із змісту ухвали апеляційного суду видно, що аналогічні доводи, викладені в апеляції ОСОБА_4, були предметом розгляду апеляційною інстанцією, яка визнала їх безпідставними, зазначивши відповідно до ст. 377 КПК України у своїй ухвалі мотиви прийнятого рішення.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні указаних у вироку злочинів та їх кваліфікація за ч.2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України відповідають встановленим у судовому засіданні обставинам і, фактично, не оспорюються у касаційній скарзі самим засудженим. Підстав вважати неправильною таку кваліфікацію не встановлено.

Питання призначення засудженому покарання суд першої інстанції вирішив відповідно до статтей 65, 70, 71 КК України. Підстав для пом’якшення ОСОБА_4 покарання не вбачається.

Доводи засудженого про допущені істотні порушення кримінально-процесуального закону колегія суддів вважає безпідставними і такими, що суперечать матеріалами справи.

Зокрема, в результаті перевірки матеріалів справи не підтвердились посилання засудженого на порушення його права на захист, оскільки як під час досудового слідства, так і у судовому засіданні питання допуску до участі по справі захисника вирішувались у відповідності до вимог статей 46, 47 КПК України.

Підстав, передбачених ст. 45 КПК для обов’язкової участі захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і при розгляді кримінальної справи в суді не встановлено.

Відповідно до ст. 87 КПК України на вимогу хоча б одного учасника судового розгляду справи або за ініціативою суду у суді першої чи апеляційної інстанції здійснюється повне фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного запису.

Як вбачається із матеріалів справи ні сам засуджений, ні інші учасники судового розгляду з клопотанням про фіксування судового процесу технічними засобами до суду не звертались. Таким чином, доводи засудженого ОСОБА_4 про допущене порушення кримінально-процесуального закону через відсутність фіксації судового процесу не знайшли свого підтвердження.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити судам першої і апеляційної інстанції повно та всебічно розглянути справу і постановити законні, обґрунтовані рішення, колегією суддів по справі не виявлено.

На підставі викладеного та керуючись статтями 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення.