Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 13 квітня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 лютого 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 28 квітня 2009 року,

вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 лютого 2009 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, неодноразово судимого, останнього разу 20 червня 2008 року за ст. 395 КК України до покарання у виді арешту на строк 3 місяці,

засуджено за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки; за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_5 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, а на підставі ст. 71 КК України йому визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки і 3 місяці.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати за проведення експертиз у сумі 1201 гривні 92 копійки.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 28 квітня 2009 року вказаний вирок залишено без зміни.

ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що він 2 вересня 2008 року близько 14 години в тому, що він проник у квартиру АДРЕСА_1 та таємно викрав майно, яке належало потерпілій ОСОБА_6 на загальну суму 1225 гривень.

6 вересня 2008 року близько 11 години, знаходячись в приміщенні магазину "Джерельний" на АДРЕСА_2, він таємно викрав зі столу торговельної точки мобільний телефон "Соні Еріксон С 5001", спричинивши потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 1145 гривень 45 копійок.

Крім того, 26 лютого 2008 року в період з 7 години 15 хвилин до 7 години 30 хвилин ОСОБА_5 в маршрутному таксі сполученням с. Знам’янка – м. Знам’янка повторно таємно викрав у потерпілої ОСОБА_9 мобільний телефон, завдавши останній матеріальної шкоди на загальну суму 860 гривень.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5 просить скасувати судові рішення в частині засудження його за епізодами викрадення майна у потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_8 і пом’якшити призначене йому покарання. Зазначає, що його винуватість за вказаними епізодами не доведена, а на досудовому слідстві він оговорив себе, оскільки до нього застосовувалися незаконні заходи з боку працівників міліції. Вважає, що суд зазначену інформацію не перевірив, у зв’язку з чим постановив незаконний вирок. Крім того, вважає, що судами порушено його право на захист.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора Вергізову Л.А. про необхідність часткового задоволення касаційної скарги засудженого ОСОБА_5 та скасування ухвали апеляційного суду через її невідповідність вимогам ст. 377 КПК України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 377 КПК України в ухвалі апеляційного суду має бути зазначено, зокрема, суть апеляції та докладні мотиви прийнятого рішення, а при залишенні апеляції без задоволення – підстави, з яких її визнано необґрунтованою.

При цьому, всі доводи, що містяться в апеляції, повинні бути проаналізовані й співставленні з наявними в справі та додатково поданими матеріалами та на кожний довод в ухвалі має бути дана вичерпна відповідь.

Апеляційний суд, розглядаючи апеляцію засудженого ОСОБА_5, яку залишив без задоволення, вищезазначених вимог закону не дотримався.

Так, в апеляції засуджений посилався на те, що досудове слідство проводилося з порушеннями вимог ст. 22 КПК України; що суд безпідставно не взяв до уваги показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 Зазначав, що його заява про застосування до нього незаконних заходів на досудовому слідстві, внаслідок чого він змушений був оговорити себе, підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_6, а також наявними у справі довідками про стан його здоров’я.

В ухвалі апеляційний суд вказав, що висновок місцевого суду про доведеність винуватості засудженого у вчиненні крадіжки телевізора з квартири ОСОБА_6 та мобільного телефону потерпілої ОСОБА_8 повністю підтверджується показаннями самого засудженого ОСОБА_5 про визнання своєї вини, які він давав в ході досудового слідства, а також показаннями потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та даними, що містяться в протоколах слідчих дій.

Однак змісту цих доказів апеляційний суд в ухвалі не навів, не проаналізував їх і не зазначив докладних мотивів прийнятого рішення.

Не перевірив належним чином апеляційний суд доводи про невинуватість в крадіжках у ОСОБА_6 і ОСОБА_8, а на обґрунтування безпідставності зазначених доводів вказав, що в матеріалах справи відсутні дані про те, що до ОСОБА_5 органами досудового слідства застосовувалися незаконні заходи слідства, а сам він ні під час досудового слідства, ні в суді на це не скаржився.

Такий висновок апеляційного суду суперечить матеріалам справи, в яких є заява засудженого ОСОБА_5 про застосування до нього працівниками міліції незаконних заходів при допиті його як обвинуваченого (а.с.150 т.2).

Крім зазначених порушень, допущених апеляційним судом при розгляді даної справи, порушено і право засудженого ОСОБА_5 на захист.

Відповідно до вимог ст. 351 КПК України про надходження апеляції суд першої інстанції оповіщає прокурора, інших зазначених у статті 348 КПК України осіб, інтересів яких стосується апеляція, направленням відповідних повідомлень та шляхом поміщення оголошення на дошці об’яв суду. Згідно ч.3 ст. 354 КПК України про дату призначення справи до апеляційного розгляду суд першої інстанції оповіщає заінтересованих осіб направленням відповідних повідомлень та шляхом поміщення оголошення на дошці об’яв суду.

Проте, зазначених вимог закону судом першої інстанції не дотримано і захиснику ОСОБА_12, який був призначений ОСОБА_5 в порядку ст. 47 КПК України, копію апеляції засудженого та повідомлення про апеляційний розгляд справи не надіслано.

В свою чергу, апеляційний суд при вирішенні питань, пов’язаних з підготовкою справи до апеляційного розгляду, не усунув вказаних порушень і розглянув апеляцію засудженого ОСОБА_5 без належного повідомлення про надходження апеляції останнього та про дату призначення справи до апеляційного розгляду його захисника ОСОБА_12

Таким чином, при апеляційному розгляді справи допущено такі порушення вимог кримінально – процесуального закону, які перешкодили повно і всебічно розглянути справу, встановити в ній істину і забезпечити права і законні інтереси учасників процесу під час її апеляційного розгляду.

За таких обставин ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого необхідно постановити рішення з дотриманням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України,

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 28 квітня 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд у той же суд в іншому складі суддів.