Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 8 квітня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Кіровоградської області на постановлене судове рішення щодо ОСОБА_5,

Постановою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 22 квітня 2009 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше судимого 28.03.2002 р. за ч.3 ст. 185, ст. 69 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі.

звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 286 КК України на підставі ст. 7-1 КПК України, ст. 49 КК України у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

Органами досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачувався в тому, що він 3 вересня 2004 року близько 23 год. керуючи мотоциклом "МТ-11" д.н.НОМЕР_1, рухаючись по вул. Сухомлинського у с. Павлиш Онуфріївського району Кіровоградської області і рухаючись зі швидкістю близько 30 км/год. у напрямку м. Полтави, порушив вимоги п.п.2.3(б),(д), 13.1, 12.2, 12.3, Правил дорожнього руху, вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_6, заподіявши їй середньої тяжкості тілесні ушкодження.

У касаційному поданні прокурор стверджує, що висновок суду про застосування до ОСОБА_5 вимог ст. 7-1 КПК України, ст. 49 КК України є необгрунтованим і незаконним. У зв’язку з цим, просить постанову скасувати і направити справу прокурору Онуфріївського району Кіровоградської області для складання обвинувального висновку.

Заслухавши доповідача, прокурора, який частково підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Звільняючи ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 286 КК України суд у вироку зазначив, що він вчинив злочин невеликої тяжкості, від слідства та суду не ухилявся і з дня вчинення ним злочину сплинуло більш ніж два роки, а тому враховуючи наявність юридичних фактів, визначених ст. 49 КК України, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.

Разом з тим, судом не враховано, що санкцією ч.1 ст. 286 КК України передбачено найбільш суворий вид покарання у виді обмеження волі.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки, а не два, як зазначено у вироку суду, у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який законом передбачено покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

Крім того, судом безпідставно зазначено у вироку, що ОСОБА_5 не ухилявся від слідства та суду, оскільки як вбачається із матеріалів справи постановами слідчого Онуфріївського РВ УМВС України у Кіровоградській області досудове слідство неодноразово зупинялося у зв’язку з неможливістю встановити місцезнаходження ОСОБА_5

Згідно з ч.2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з’явлення особи із зізнанням або її затриманням. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п’ятнадцять років.

Із матеріалів справи вбачається, що місцезнаходження ОСОБА_5 було встановлено 24 березня 2009 року і застосовано відносно нього запобіжний захід у виді підписки про невиїзд, а 30 березня 2009 року винесено постанову про притягнення його в якості обвинуваченого.

Враховуючи наведене, висновок суду про застосування до ОСОБА_5 ст. 7-1 КПК України, ст. 49 КК України є незаконним і необгрунтованим, а тому вирок підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

Прохання прокурора про направлення справи прокурору Онуфріївського району Кіровоградської області для складання обвинувального висновку є некоректними, оскільки суд першої інстанції не перевірив всіх обставин справи в тому числі й тих, які перешкоджають звільненню ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності, та не повернув справу прокуророві, а тому касаційне подання в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Кіровоградської області задовольнити частково.

Постанову Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 22 квітня 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.