5-431км10 Про отримання хабара, шляхом його вимагання, за нескладання актів про порушення вимог земельного законодавства і ненарахування штрафних санкцій - 08.04.2010 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 8 квітня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника Генерального прокурора України на постановлене судове рішення щодо ОСОБА_5,

Вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 8 грудня 2008 року

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не судимого;

засуджено за ч.2 ст. 368 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади пов’язані із здійсненням державного контролю і інспекторської діяльності за використанням і охороною земель строком на 2 роки, а на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

За наведених у вироку обставин ОСОБА_5 засуджено за те, що він будучи головним спеціалістом Придунайського відділу управління по контролю за використанням та охороною земель в Одеській області та здійснюючи в силу своїх функціональних обов’язків державний контроль за додержанням органами державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності вимог земельного законодавства України, 6 листопада 2007 року шляхом вимагання отримав від ОСОБА_6 хабара у розмірі 1200 доларів США, за нескладання актів про порушення вимог земельного законодавства і ненарахування штрафних санкцій.

У касаційному поданні прокурор вважає, що дії ОСОБА_5 необхідно кваліфікувати за ч.1 ст. 368 КК України, оскільки кваліфікуюча ознака "вимагання" не підтверджена матеріалами справи. Також вказує, що при призначенні додаткового покарання ОСОБА_5, його необхідно позбавити права займати посади пов’язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов’язків. Крім того, зазначає, що суд на підставі ст. 75 КК України безпідставно звільнив ОСОБА_5 від відбування додаткового покарання. Просить вирок місцевого суду скасувати і направити справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно з п.4 примітки ст. 368 КК України вимаганням хабара визнається вимагання службовою особою хабара з погрозою вчинення або невчинення з використанням влади чи службового становища дій, які можуть заподіяти шкоду правам чи законним інтересам того, хто дає хабара, або умисне створення службовою особою умов, за яких особа вимушена дати хабара з метою запобігання шкідливим наслідкам своїх прав і законних інтересів.

Вироком суду встановлено, що ОСОБА_6 передав ОСОБА_5 хабар за неприйняття заходів по накладенню фінансових штрафних санкцій йому та приватному підприємцю ОСОБА_7 за порушення вимог земельного законодавства при використанні арендованих земель пайщиків, що знаходяться на території Муравлівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області.

Тобто ОСОБА_6 передав хабара за задоволення його та ОСОБА_7 незаконних інтересів і не пов’язана із захистом охоронюваних законом його чи ОСОБА_7 або членів їх сімей прав та інтересів, а тому висновок суду про те, що в даному разі мало місце вимагання хабара, є помилковим. Оскільки інші кваліфікуючі ознаки вказаного складу злочину ОСОБА_5 не інкримінувалися, його дії підлягають кваліфікації за ч.1 ст. 368 К України.

Також, при призначенні додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, суд зобов’язаний конкретизувати правову заборону у вироку і точно зазначити характер тих посад або вид тієї діяльності, права обіймати які або займатися якими він позбавляє засудженого.

Прийнявши рішення про позбавлення права обіймати ті чи інші посади, суд повинен сформулювати у вироку це так, щоб засуджений не мав права обіймати вказані посади у будь-якій галузі господарства, а також посади, однакові за характером з тими, використовуючи які він вчинив злочин. В резолютивній частині вироку посади або вид діяльності мають бути вказані конкретно.

Проте, суд призначивши ОСОБА_5 додаткове покарання у виді позбавлення права займати посади пов’язані із здійсненням державного контролю і інспекторської діяльності за використанням і охороною земель, необгрунтовано значно звузив коло посад та пов’язаної з ними діяльності, а отже, - обов’язків, які може здійснювати винний.

Крім того, на підставі ст. 75 КК України звільнивши засудженого ОСОБА_5 від основного і додаткового покарання з випробуванням, суд також припустився помилки.

Згідно з роз’ясненнями, що містяться у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" (v0007700-03) , при звільненні особи від відбування основного покарання з випробуванням суд відповідно до вимог ст. 77 КК України може призначити додаткові покарання, зокрема, позбавлення права обіймати певні посади. Додаткові покарання виконуються реально, про що суд зазначає у резолютивній частині вироку.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що вирок місцевого суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно врахувати наведене та прийняти законне й обгрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника Генерального прокурора України задовольнити.

Вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 8 грудня 2008 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.