5-1089к10 Про умисне вбивство двох осіб - 08.04.2010 Прийняття

розглянула в судовому засіданні 8 квітня 2010 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на вирок апеляційного суду Сумської області від 25 грудня 2009 року, яким

який народився ІНФОРМАЦІЯ_1

в смт. Свеса Ямпільського району Сумської області,

раніше судимого 27 жовтня 2009 року

за ч. 1 ст. 187 КК України

на 3 роки 6 місяців позбавлення волі,

засуджено за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України до позбавлення волі на 14 років 6 місяців.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_7 остаточно призначено 15 років позбавлення волі.

ОСОБА_7 28 травня 2009 року вчинив умисне вбивство двох осіб за таких обставин.

28.05.2009 року ОСОБА_7 в смт. Свеса Ямпільського району Сумської області, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, на ґрунті образ з боку односельців ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вирішив їм помститися. Маючи умисел на вбивство останніх, ОСОБА_7 озброївся кухонним ножем, який взяв у себе вдома, зайшов на подвір’я господарства АДРЕСА_1, де проживали ОСОБА_8 та його співмешканка ОСОБА_9 і, переконавшись, що вони вдома, постукав у вікно. ОСОБА_8, який перебував у стані алкогольного сп’яніння, відчинив і впустив ОСОБА_7 до будинку.

ОСОБА_9, яка також перебувала в стані алкогольного сп’яніння, у той час знаходилася в іншій кімнаті цього будинку. ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_8 вийти у веранду, де, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на позбавлення життя ОСОБА_8, вихопив з кишені заздалегідь приготовлений ніж та наніс декілька ударів у тулуб ОСОБА_8, внаслідок чого останній упав. ОСОБА_7 продовжив наносити чисельні удари ножем у шию, передню та задню частину тулуба ОСОБА_8. Завдавши тридцять ударів та переконавшись, що ОСОБА_8 не подає ознак життя, ОСОБА_7 припинив наносити йому удари.

Внаслідок спричинених ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, настала смерть ОСОБА_8.

Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 пішов до кімнати з метою позбавлення життя ОСОБА_9. Побачивши ніж в крові, остання почала просити ОСОБА_7 не чіпати її. Однак, ОСОБА_7 завдав їй удар ножем у шию. Поранена ОСОБА_9 відштовхнула нападника і вибігла на подвір’я, де її наздогнав ОСОБА_7 та продовжив наносити удари ножем у різні частини тіла, загальною кількістю тридцять вісім ударів і, переконавшись, що ОСОБА_9 не подає ознак життя, ОСОБА_7 покинув територію домоволодіння.

Внаслідок спричинених ОСОБА_7 тілесних ушкоджень настала смерть ОСОБА_9

У касаційній скарзі та у доповненні до неї засуджений ОСОБА_7 стверджує, що злочину не вчиняв, його винність не доведена, а на досудовому слідстві обмовив себе внаслідок застосування щодо нього незаконних методів слідства, у зв’язку з чим ставить питання про скасування зазначеного вироку з направленням справи на нове розслідування для з’ясування всіх обставин справи.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_7, захисника ОСОБА_5 та законного представника ОСОБА_10, які підтримали касаційну скаргу, прокурора, яка вважала, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вирок постановлено законно і обґрунтовано.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_10 у вчиненні злочину, за який його засуджено, обґрунтовані сукупністю досліджених і належно оцінених доказів, які відповідають фактичним обставинам справи.

Доводи у касаційній скарзі про недоведеність винуватості ОСОБА_10 є необґрунтованими.

Так, сам ОСОБА_10 в ході досудового слідства повністю визнавав себе винним і детально показав про обставини, за яких він вчинив даний злочин.

Зокрема, ОСОБА_10 показав, що пізно ввечері 28.05.2009 року він, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, взявши дома ножа, пішов до будинку ОСОБА_8, щоб розібратись з ним через те, що той його ображав в присутності його, ОСОБА_8, співмешканки ОСОБА_9. На веранді будинку ОСОБА_8 він, ОСОБА_10, раптово вихопив із кишені ніж і почав наносити удари в тулуб ОСОБА_8, аж поки ОСОБА_8 не перестав подавати ознаки життя, тоді він, увійшовши в будинок і побачивши ОСОБА_9, вдарив спочатку ножем у шию, а потім ще наніс декілька ударів, однак ОСОБА_9 вибігла у двір. Там наздогнавши ОСОБА_9, він вдарив ще кілька разів потерпілу в спину і, впевнившись, що остання мертва, на вулиці сховав ножа за листом шиферу і пішов додому (т. 3 а. с. 93 – 94, 135, 137 – 139, 176 – 179, 187 – 190, 246).

Показання ОСОБА_10 в ході досудового слідства суд обґрунтовано визнав достовірними, оскільки вони підтверджуються і іншими доказами.

Так, свідки ОСОБА_11 і Ящик показали, що приблизно в 3 години ночі 29.05.2009 року, побачивши, що в будинку ОСОБА_8 горіло світло і грала музика, вони вирішили зайти до ОСОБА_8 і поздоровити його зі святом – Днем прикордонника, оскільки ОСОБА_8 колишній прикордонник, однак на веранді будинку побачили мертвого ОСОБА_8, а на господарчому дворі – мертву співмешканку ОСОБА_8 ОСОБА_9, про що повідомили в міліцію.

Показання засудженого ОСОБА_10 і свідків ОСОБА_11 і Ящика підтверджуються і іншими доказами.

Так, із даних протоколу огляду місця події вбачається, що в господарстві АДРЕСА_1 в ніч на 29.05.2009 року були виявлені трупи ОСОБА_8 і ОСОБА_9 з ознаками насильницької смерті. З місця події були вилучені речові докази (т. 1 а. с. 28 – 78).

Про причину смерті потерпілих ОСОБА_8 і ОСОБА_9 підтверджують висновки судово-медичних експертиз, згідно з якими смерть ОСОБА_8 настала від множинних проникаючих колото-різаних поранень шиї і грудної клітини з пошкодженням крупних кровоносних судин шиї, лівої легені, що супроводжувались масивною внутрішньою та зовнішньою кровотечею, що викликало гостру крововтрату (т. 2 а. с. 12 – 15), а смерть ОСОБА_9 настала від множинних проникаючих колото-різаних поранень шиї і грудної клітини, черевної порожнини та позачеревного простору з пошкодженням крупних кровоносних судин шиї, лівої та правої легені, серця, печінки, що супроводжувались масивною внутрішньою та зовнішньою кровотечею, що викликало гостру крововтрату (т. 1 а. с. 25 – 29).

Як видно із змісту відповідного протоколу, при відтворенні обстановки та обставин події ОСОБА_10 всім учасникам слідчої дії вказав на вулиці місце, де він сховав ніж, яким скоїв вбивства. У вказаному ОСОБА_10 місці дійсно був виявлений та вилучений кухонний ніж (т. 3 а. с. 106 – 124).

Винуватість ОСОБА_10 підтверджується і іншими висновками експертиз.

Так, показання ОСОБА_10 при відтворенні обстановки та обставин події щодо способів нанесення ударів ножем потерпілим узгоджується з висновками додаткових судово-медичних експертиз, згідно з якими механізм спричинення тілесних пошкоджень, виявлених на трупах ОСОБА_8 та ОСОБА_9, відповідає механізму утворення тілесних пошкоджень, нанесених ОСОБА_7 (т. 2 а. с. 20, 34).

Із висновку судово-медичної експертизи вбачається, що походження слідів крові у піднігтьовому вмісті трупа ОСОБА_9 можливе від ОСОБА_7 (т. 2 а. с. 308 – 310).

В ході обшуку за місцем проживання засудженого ОСОБА_7, мати останнього видала одяг і взуття, в яких ОСОБА_7 знаходився на час вчинення злочину і згідно з висновком судово-імунологічної експертизи на одязі і взутті знайдено кров, яка походить від ОСОБА_8 та, можливо, від ОСОБА_9 (т. 2 а. с. 38 – 48, 57 – 61).

З іншого висновку такої ж експертизи вбачається, що на ножі, знайденому під час відтворення обстановки і обставин події, виявлені сліди, які походять від ОСОБА_7 (т. 2 а. с. 389 – 395).

Висновки медико-криміналістичних експертиз підтверджують, що тілесні ушкодження на трупах ОСОБА_8 і ОСОБА_9 заподіяні клинком ножа, вилученого при відтворенні обстановки та обставин події (т. 2 а. с. 330 – 337, 341 – 349).

Згідно з висновком стаціонарної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_7 ознак хронічного душевного захворювання, недоумства чи тимчасового розладу душевної діяльності, або іншого хронічного стану не виявляє і не виявляв таких в період, до якого відноситься скоєння інкримінованого йому правопорушення, а він перебував у стані простого алкогольного сп’яніння і міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. ОСОБА_7 є психічно здоровим і примусового лікування не потребує (т. 3 а. с. 146 – 149).

Всебічно і об’єктивно дослідивши та належно оцінивши докази, суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_7 за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.

Доводи у касаційній скарзі засудженого про застосування до нього недозволених методів, внаслідок чого він обмовив себе у вчиненому злочині були ретельно перевірені в судовому засіданні і правильно визнані необґрунтованими.

Як видно із матеріалів справи, прокуратурою Ямпільського району Сумської області перевірялася скарга законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6 на незаконні методи слідства і будь-яких порушень встановлено не було. В результаті перевірки було відмовлено в порушенні кримінальної справи (т. 3 а. с. 169 – 170 та залучено до справи відмовний матеріал).

З висновками слідчого прокуратури про відсутність незаконних методів слідства, як правильно зазначив і суд першої інстанції, погодилася і законний представник ОСОБА_6, оскільки постанову про відмову в порушенні кримінальної справи вона не оскаржила.

Об’єктивних даних, які б свідчили про застосування незаконних методів ведення слідства до ОСОБА_6 в матеріалах справи немає.

При призначенні покарання, судом у відповідності із вимогами ст. 65 КК України враховано тяжкість вчиненого злочину, дані, які характеризують особу винного, обставини, за яких було вчинено злочин, та обставини, які пом’якшують і обтяжують покарання.

На думку колегії суддів, призначене покарання відповідає тяжкості скоєного і даним про особу винного.

Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Сумської області від 25 грудня 2009 року щодо ОСОБА_7 – без зміни.