Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 8 квітня 2010 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора м. Києва на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 5 лютого 2009 року, яким ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судиму, засуджено за ч. 2 ст. 364 КК України до позбавлення волі на 3 роки з позбавленням права займати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування основного покарання з іспитовим строком на 2 роки та на неї покладено певні обов’язки на підставі ст. 76 КК України.

В апеляційному порядку вирок не оскаржено.

ОСОБА_6 визнано винною у тому, що вона, займаючи посаду директора TOB "Електронприладавіа", яке являється платником податків, в тому числі і податку на додану вартість, а також виконуючи обов'язки по веденню податкового та бухгалтерського обліку, у зв'язку з виконанням функцій по займаній посаді, здійснюючи керівництво діяльністю працівників TOB "Електронприладавіа", в порушення вищезазначених норм, в період часу з липня 2006 року по червень 2007 року, включно, діючи умисно, зловживаючи службовим становищем, всупереч інтересам служби, що виразилось у невиконанні вимог чинного законодавства, щодо порядку нарахування та сплати податку на додану вартість, та в інших особистих інтересах, не нарахувала та не сплатила до державного бюджету податок на додану вартість на загальну суму 15 544 849,0 грн., чим спричинила тяжкі наслідки у виді фактичного ненадходження до державного бюджету податку на додану вартість на вказану суму.

У касаційному поданні порушується питання про скасування вироку у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженої і направлення справи на новий судовий розгляд. На думку прокурора, суд безпідставно застосував до ОСОБА_6 ст. 75 КК України та звільнив її від відбування покарання.

Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_5, який заперечував проти задоволення касаційного подання, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 398 КПК України підставою для скасування чи зміни вироку, ухвали чи постанови є істотне порушення кримінально-процесуального закону. неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_6 у скоєному злочині та правильності кваліфікації її дій за ч. 2 ст. 364 КК України у касаційному поданні не оспорюються.

Проте, суд, призначаючи ОСОБА_6 покарання, недостатньо врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину та дані про особу засудженої.

Як убачається з матеріалів справи, суд недостатньо врахував обставини вчинення злочину, а саме, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_6 до державного бюджету не надійшли податки на додану вартість на загальну суму 15544849 грн..

Крім того, судом не наведено переконливих мотивів щодо обгрунтування свого рішення про застосування ст. 75 КК України при призначенні покарання ОСОБА_6, а наведені судом обставини, а саме, те що засуджена працює, позитивно характеризується, вперше притягується до кримінальної відповідальності, лише характеризують особу винної.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вирок підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, в ході якого слід розглянути справу відповідно до вимог чинного законодавства, звернувши при цьому увагу і на реальне повернення до бюджету грошових коштів у сумі 15544849 грн..

Якщо при новому розгляді справи винуватість ОСОБА_6 буде доведена у повному обсязі, то призначене їй покарання слід вважати м’яким.

Керуючись ст.ст. 395. 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора м. Києва задовольнити.

Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 5 лютого 2009 року щодо ОСОБА_6 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.