Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

за участю прокурора Пересунька С.В.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 6 квітня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника Генерального прокурора України на вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від 17 квітня 2009 року і ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області від 9 липня 2009 року щодо ОСОБА_4

Цим вироком

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, такий, що

відповідно до ст. 89 КК України

судимості не мав,

засуджений за ч. 2 ст. 307 КК України на п’ять років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з трирічним іспитовим строком і покладенням на нього обов’язків, передбачених п. п. 2, 3 і 4 ч. 1 ст. 76 цього ж Кодексу.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області 600 грн. 96 коп. судових витрат.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області від 9 липня 2009 року вирок щодо ОСОБА_4 залишено без зміни.

Згідно з вироком ОСОБА_4 засуджено за те, що він за невстановлених обставин у м. Липовці Вінницької області незаконно придбав і зберігав з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб – канабіс.

16 січня 2009 року цей наркотичний засіб ОСОБА_4 незаконно перевіз з метою збуту до м. Вінниці, де його незаконно зберігав за місцем свого проживання у АДРЕСА_1

Наступного дня о 9-ій год. 30 хв. на вул. Зодчих у м. Вінниці ОСОБА_4 незаконно збув ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за 11000 грн. канабіс висушений вагою 1466 гр.

У касаційному поданні прокурор просить судові рішення щодо ОСОБА_4 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вважає, що суд необґрунтовано звільнив ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, що потягло, на думку прокурора, неправильне застосування кримінального закону і призначення покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості злочину та даним про особу засудженого в зв’язку з м’якістю. Мотивує тим, що суд недостатньо врахував конкретні обставини справи, зокрема, те, що предметом вчиненого засудженим злочину, який віднесено до категорії тяжких, був особливо небезпечний наркотичний засіб у великих розмірах. Крім того, вказує на порушення апеляційним судом вимог ст. 358 ч. 2 КПК України.

Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримання касаційного подання, обговоривши наведені в ньому доводи і перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п’яти років суд вправі звільнити особу від його відбування з випробуванням, якщо з урахуванням тяжкості злочину, особи винного та інших обставин, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Суд призначив ОСОБА_4 покарання у виді п’яти років позбавлення волі і на підставі ст. 75 КК України звільнив засудженого від його відбування з випробуванням. Таке рішення суд умотивував тим, що ОСОБА_4 активно сприяв розкриттю злочину, щиро розкаявся, позитивно характеризувався за місцем проживання, має захворювання, на його утриманні двоє неповнолітніх дітей.

Саме ці обставини, за висновком суду, свідчили про можливість виправлення засудженого ОСОБА_4 без відбування покарання.

Проте, вищенаведене мотивування необхідності звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, на думку колегії суддів, є непереконливим, оскільки суперечить принципам індивідуалізації та справедливості призначення покарання.

Застосовуючи ст. 75 КК України, суд фактично не врахував тієї обставини, що ОСОБА_4 вчинив злочин у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, який згідно ст. 12 КК України віднесено до тяжких, предметом якого був особливо небезпечний наркотичний засіб вагою 1466 гр., що становило великий розмір.

З огляду на те, що упродовж досудового слідства та судового розгляду справи ОСОБА_4 не повідомив про дійсні обставини придбання ним особливо небезпечного наркотичного засобу, а його діяльність було викрито у зв’язку з проведенням оперативно-розшукових заходів у ході оперативної закупки, посилання суду на активне сприяння ОСОБА_4 розкриттю злочину є сумнівним

Із протоколу судового засідання вбачається, що ОСОБА_4 визнав вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, проте в показаннях вказав, що наркотичний засіб зберігав для власного вживання (а. с. 181 зв.).

Крім того, суд не взяв до уваги дані про особу засудженого, який хоча є таким, що відповідно до ст. 89 КК України судимості не мав, однак він був засуджений за вчинення хуліганства.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення суду про звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням не відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд не перевірив належно доводи, що містились в апеляції прокурора стосовно м’якості призначеного покарання, та не навів в ухвалі підстав, з яких визнав її необґрунтованою, а також всупереч вимог ч. 2 ст. 358 КПК України розглянув справу за відсутності ОСОБА_4, хоча в апеляції прокурором ставилось питання про погіршення його становища.

За таких обставин судові рішення щодо ОСОБА_4 відповідно до ст. ст. 370, 371, 372, 398 КПК України підлягають скасуванню у зв’язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону і невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та даним про особу засудженого внаслідок його м’якості, а справа - направленню на новий судовий розгляд.

При новому судовому розгляді справи за умови підтвердження такого ж обсягу обвинувачення ОСОБА_4 має бути призначено покарання, яке відповідало б вимогам ст. 65 КК України.

Керуючись ст.ст. 394, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника Генерального прокурора України задовольнити.

Вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від 17 квітня 2009 року і ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області від 9 липня 2009 року щодо ОСОБА_4 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же місцевий суд в іншому складі суду.