Постанова
Іменем України
11 жовтня 2018 року
м. Київ
Справа № 754/15345/15-к
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/796/727/2017
Провадження № 51 - 4915 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів: Марчука О.П., Могильного О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Бражника М.В.,
прокурора Гаврилюка С.М.,
захисника засуджених
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 адвоката Оснач С.А.,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100120001080 від 27 квітня 2015 року, щодо:
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Глазівка Ленінського району Автономної Республіки Крим, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, такої, що на підставі ст. 89 КК України, судимості не має,
за ст. 185 ч. 2 КК України,
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки с. Войкове Ленінського району Автономної Республіки Крим, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3, проживаючої за адресою: АДРЕСА_4, такої, що на підставі ст. 89 КК України, судимості не має,
за ст. 185 ч. 2 КК України,
за касаційною скаргою захисника засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Оснач С.А. на вирок Апеляційного суду міста Києва від 23 січня 2018 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 28 листопада 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано невинуватими у пред'явленому обвинуваченні за ст. 185 ч. 2 КК України та виправдано у зв'язку з недоведеністю вчинення ними кримінального правопорушення.
Вироком Апеляційного суду міста Києва від 23 січня 2018 року вирок суду першої інстанції за апеляційною скаргою прокурора скасовано, постановлено новий вирок, яким ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України, та призначено їм покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік кожній.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік кожній та покладено на них обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь держави
245 гривень 52 копійки судових витрат за проведення товарознавчої експертизи.
Вироком апеляційного суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винуватими та засуджено за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.
27 квітня 2015 року приблизно о 10 годині ОСОБА_2 у вестибюлі на сходах між подвійними скляними дверима станції метро "Чернігівська" КП "Київський метрополітен", які ведуть до виходу, діючи узгоджено з ОСОБА_1, за попередньою змовою групою осіб, таємно викрала з лівої кишені куртки ОСОБА_4 мобільний телефон марки "IPhone 4" вартістю 2 640 гривень, в якому знаходилась сім-карта оператора "Київстар" вартістю 15 гривень, на рахунку якої було 15 гривень 17 копійок. У подальшому викрадений мобільний телефон ОСОБА_2 передала ОСОБА_1, яка в свою чергу поклала його до правої кишені своєї куртки, маючи при цьому реальну можливість розпорядитися викраденим майно. В подальшому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зупинено працівниками поліції та запрошено до службового приміщення на вказаній станції метрополітену.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОсначС.А. в інтересах засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, даючи свою оцінку доказам у кримінальному провадженні, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неповноту судового розгляду та невідповідність висновків апеляційного суду фактичним обставинам кримінального провадження, просить скасувати вирок суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що обвинувальний вирок апеляційного суду ґрунтується на недопустимих доказах, отриманих з порушенням вимог кримінального процесуального закону, та припущеннях. Указує на порушення права на захист під час виконання вимог ст. 290 КПК України, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не було надано реєстру матеріалів кримінального провадження, а ознайомлення ОСОБА_1 з матеріалами кримінального провадження проведено за відсутності захисника. Зазначає, що суд апеляційної інстанції у вироку в порушення вимог ст. 374 ч. 3 п. 2 КПК України не сформулював обвинувачення, визнане судом доведеним. Вважає також, що апеляційний суд у порушення вимог ст. 419 КПК України не навів ґрунтовного аналізу доводів, викладених в апеляції, не навів мотивів, з яких доводи апеляції визнано обґрунтованими.
Позиції учасників судового провадження
Захисник Оснач С.А. у судовому засіданні висловила доводи на підтримання своєї касаційної скарги і просила її задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу необґрунтованою і просив залишити її без задоволення, а вирок апеляційного суду - без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК України та на які є посилання в касаційній скарзі, не є відповідно до вимог ст. 438 ч. 1 КПК України предметом дослідження та перевірки касаційним судом.
Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суд апеляційної інстанції дотримався вимог зазначеного закону.
Так, суд апеляційної інстанції на підтвердження винуватості ОСОБА_1 і
ОСОБА_2 та доведеності їх вини у таємному викраденні чужого майна, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, послався на показання потерпілої ОСОБА_4, яка пояснила, що в момент, коли зник мобільний телефон, біля неї була тільки ОСОБА_2, а інших людей поруч не було, також підтвердила, що в кабінеті поліції у ОСОБА_1 випав викрадений мобільний телефон, який підняв працівник поліції; на показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про обставини крадіжки; на дані, які містяться в протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 27 квітня 2015 року, в протоколі огляду місця події від 27 квітня 2015 року, під час якого було виявлено та вилучено мобільний телефон марки "IPhone 4", який належить ОСОБА_4; на висновок судової товарознавчої експертизи від 28 квітня 2017 року № 177тв про вартість викраденого мобільного телефону.
Суд апеляційної інстанції правильно оцінив та врахував дані, які містяться в протоколі огляду місця події від 27 квітня 2015 року, під час якого було виявлено та вилучено мобільний телефон марки "IPhone 4", який належить ОСОБА_4Зазначену слідчу дію проведено з дотриманням вимог статей 104, 223, 237 КПК України уповноваженою особою - слідчим СВ ЛУ в метрополітені ГУМВС України в м. Києві за участю двох понятих, які засвідчили своїми підписами законність проведення слідчої дії та підтвердили обставини, викладені у протоколі. Крім того, у протоколі зазначено про те, що під час проведення огляду місця події в приміщенні кімнати поліції також знаходились ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_7
Встановивши фактичні обставини, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази у їх сукупності, надавши їм належну оцінку, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначеного кримінального правопорушення та правильно кваліфікував їх дії за
ст. 185 ч. 2 КК України. При цьому суд оцінив докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Суд апеляційної інстанції, переглянувши кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора, на вирок місцевого суду, належним чином перевірив викладені у ній доводи, в тому числі і щодо порушення права на захист при наданні доступу до матеріалів досудового розслідування, і визнав їх необґрунтованими, своє рішення мотивував та зазначив підстави такого рішення.
Згідно з розписками від 27 жовтня 2015 року прокурор на виконання вимог ст. 293 КПК України в присутності захисника Костири С.М. оголосив та вручив ОСОБА_1 і ОСОБА_2 копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування. Суть обом була зрозуміла, що засвідчено захисником у розписках. За матеріалами кримінального провадження захисник Костира С.М., а також його підзахисні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у відповідності до ст. 290 КПК України ознайомилися в повному обсязі, про що свідчать протоколи відповідно від 07 серпня 2015 року та 21 серпня 2015 року.
Вирок апеляційного суду за змістом відповідає вимогам ст. 420 КПК України.
За таких обставин доводи касаційної скарги про порушення права на захист при виконанні вимог ст. 290 КПК України є необґрунтованими.
Покарання, призначене ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судом апеляційної інстанції, за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для їх виправлення й попередження нових злочинів, воно відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Інших істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування судового рішення, не виявлено.
Враховуючи зазначене, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги захисника засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 - адвоката Оснач С.А. та скасування судового рішення не знаходить.
Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, п. 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України (4651-17) в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, Суд
ухвалив:
Вирок Апеляційного суду міста Києва від 23 січня 2018 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без зміни, а касаційну скаргу їх захисника - адвоката Оснач С.А. - без задоволення.
Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
В.В. Наставний О.П. Марчук О.П. Могильний