У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Косарєва В.І.,
суддів
Кармазіна Ю.М. і Ковтюк Є.І.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 6 квітня 2010 року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 вересня 2008 року, яким
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України,
раніше судимого -7.05.2008р. за ч.1
ст. 309 КК України на 2 роки 6 місяців
позбавлення волі; - 5.06.2008р. за ч.2 ст. 263
КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі,
засуджено:
- за ч.2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією ? частини належного йому майна. На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів визначено остаточне покарання 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією ? частини належного йому майна.
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_2,
громадянку України,
судиму -13.08.2007р. за ч.3 ст. 313
КК України на 5 років позбавлення волі з
конфіскацією всього належного їй майна,
засуджено:
- за ч.2 ст. 307 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна. На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів визначено остаточне покарання 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна.
Цим вироком засуджено ОСОБА_6 і ОСОБА_7, які касаційних скарг в установленому законом порядку на вирок не подали.
Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 18 листопада 2008 року вирок щодо ОСОБА_4 і ОСОБА_5 змінено. Виключено із вироку посилання суду на рецидив злочину, як на обставину, що обтяжує покарання. В іншій частині вирок залишено без зміни.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 визнано винними і засуджено за те, що вони, в середині і другій половині серпня, у кінці серпня і 30 серпня 2005 року, за попередньою змовою між собою, у невстановленому місці, у невстановлених слідством осіб, повторно, незаконно придбали у невстановленій кількості особливо небезпечний наркотичний засіб – макову соломку, яку перевозили на вул. Залізничне селище, 787, де зберігали її з метою збуту, і виготовляли наркотичний засіб - ацетильований опій.
В середині і другій половині серпня та у кінці серпня 2005 року, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 частину виготовленого наркотичного засобу перевозили для зберігання з метою збуту до місця проживання ОСОБА_8, справа щодо якого закрита у зв’язку з його смертю, наАДРЕСА_1 та до місця його тимчасового проживання на АДРЕСА_2.
20.08.2005р. ОСОБА_4 і ОСОБА_5 за попередньою змовою, знаходячись в м. Миколаєві на вул. Залізничне селище, 787, незаконно збули ОСОБА_9 за 76 грн. особливо небезпечний наркотичний засіб – ацетильований опій, об’ємом 4,6 мл, вагою у сухому виді 0,1932 г., який цього ж дня у останнього на проспекті Миру було вилучено працівниками міліції.
25.08.2005р. ОСОБА_4, знаходячись на вул. Залізничне селище, 787, незаконно збув ОСОБА_10 за 17 грн. ацетильований опій, об’ємом 1,0 мл вагою у сухому виді 0,058г.
31.08.2005р. ОСОБА_5 повторно, знаходячись на вул. Залізничне селище, 787, в м. Миколаєві, незаконно збула ОСОБА_11 за 17 грн. особливо небезпечний наркотичний засіб – ацетильований опій об’ємом 1,0 мл, вагою в сухому виді 0,047 г.
Цього ж дня, за місцем проживання ОСОБА_5 і тимчасового проживання ОСОБА_4 в м. Миколаєві на вул. Залізничне селище, 787, під час обшуку працівниками міліції було виявлено і вилучено особливо небезпечні наркотичні засоби – макова соломка, загальною вагою 690,0 г і опій ацетильований загальною вагою 2,11 г, які ОСОБА_5 і ОСОБА_4 зберігали за попередньою змовою між собою, а також вилучено прекурсор - ангідрид оцтової кислоти, вагою 1, 836 г.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 порушує питання про перегляд вироку і ухвали апеляційного суду щодо нього у зв’язку з однобічністю і неповнотою досудового і судового слідства та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину і його особі. Зазначає, що судом не достатньо враховано дані про його особу, зокрема, те, що він є учасником бойових дій в республіці Афганістан, що на його утриманні знаходяться неповнолітня дитина і батьки пенсіонери, що працював лікарем – хірургом, що він є інвалідом ІІІ групи. Посилається на те, що в період з 25 по 31.08.2005р. наркотичні засоби не збував, оскільки в м. Миколаєві в цей період його не було. Стверджує, що місце проживання ОСОБА_5 не було місцем його тимчасового проживання. На досудовому слідстві до нього застосовувались недозволені методи ведення слідства. Просить переглянути матеріали справи щодо нього в частині засудження за ч.2 ст. 307 КК України.
У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_5 ставить питання про перегляд судових рішень щодо неї у зв’язку з тим, що матеріали справи сфальсифіковано. Вважає, що у справі відсутні докази вчинення нею збуту наркотичного засобу ОСОБА_9, а докази обвинувачення по цьому епізоду не знайшли свого підтвердження в суді. Стверджує, що прямих доказів її вини у вчиненні збуту 31.08.2005р. у справі не має. Посилається на допущення однобічності і неповноти досудового слідства та істотні порушення кримінально – процесуального закону. Вказує на те, що на досудовому слідстві не було розглянуто її клопотання про надання захисника, про відтворення фіксації судового процесу технічними засобами та були застосовані недозволені методи ведення слідства. Зазначає, що показання ОСОБА_8 добуті з порушеннями кримінально – процесуального закону. Просить перекваліфікувати її дії з ч.2 ст.307 на ч.2 ст. 309 КК України та із застосуванням ст. 69 КК України пом’якшити покарання, а в частині засудження її по епізоду від 20.08.2005р. вирок скасувати, а справу в цій частині провадженням закрити за недоведеністю її вини.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.
Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у вчиненні злочину, за який їх засуджено, ґрунтуються на доказах, які детально викладені у вироку і яким суд дав належну оцінку.
Кваліфікація дій засуджених за ч.2 ст. 307 КК України відповідає встановленим обставинам справи.
Доводи у скарзі засудженого ОСОБА_4 про те, що злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України він не вчиняв, оскільки в період з 25 по 31.08.2005р. в м. Миколаєві його не було, що місце проживання ОСОБА_5 не було місцем його тимчасового проживання та доводи скарги ОСОБА_5 щодо недоведеності її вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, перевірялись судом апеляційної інстанції і визнані необґрунтованими, про що наведені відповідні мотиви в ухвалі апеляційного суду.
Із матеріалів справи видно, що свідок ОСОБА_9 на досудовому слідстві під час очної ставки з ОСОБА_5 підтвердив те, що 20.08.2005р. ОСОБА_4 і ОСОБА_5 збули йому за 76 грн. опій, об’ємом 4,6 мл (т.1 а.с.256 –257). Із показань свідка ОСОБА_10 на досудовому слідстві видно, що 25.08.2005р. він купив у ОСОБА_4 за 17 грн. ацетильований опій, об’ємом 1,0 мл (т.1 а.с.90). Свідок ОСОБА_11 на досудовому слідстві підтвердив, що 31.08.2005р. придбав у ОСОБА_5 за 17 грн. опій, об’ємом 1,0 мл (т.1 а.с.98).
Крім того, вина ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у незаконному збуті наркотичних засобів підтверджується також показами на досудовому слідстві ОСОБА_4, який пояснив, що разом з ОСОБА_5 в період з травня по 31 серпня 2005 року виготовляли, перевозили і збували наркотичні засоби (т.5 а.с.108), та показами ОСОБА_8 в судовому засіданні, який пояснив, що він разом з ОСОБА_4 і ОСОБА_5 виготовляли і продавали опій (т.8 а.с.231-241).
Покарання засудженому ОСОБА_4 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ним злочину, даних про його особу та обставин, що пом’якшують покарання, і за своїм розміром є близьке до мінімального. При цьому судом враховані обставини, на які є посилання у скарзі.
Покарання засудженій ОСОБА_5 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого нею злочину, даних про її особу, яка за місцем проживання характеризується негативно, не працює і перебуває на обліку у зв’язку з залежністю від наркотичних засобів.
Із матеріалів справи видно, що ОСОБА_5 раніше притягувалась до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічного злочину (т.6 а.с.46).
Посилання у скарзі ОСОБА_5 щодо необґрунтованого залишення судом без задоволення її клопотання про відтворення фіксації судового процесу технічними засобами та щодо ненадання їй на досудовому слідстві захисника, є непереконливими.
Як видно із матеріалів справи, судовий розгляд справи з 21.02.2008р. по 16.09.2008р. фіксувався технічним засобом "Камертон" (т.11,а.с.258). Постановою Ленінського районного суду від 10 жовтня 2008 року відмовлено ОСОБА_5 у відтворенні фіксації судового процесу технічними засобами, оскільки нею у клопотанні не зазначено підстави для ознайомлення, а з протоколом судових засідань і матеріалами справи вона ознайомлена в повному обсязі (т.11,а.с.273,278).
26.09.2005р. на досудовому слідстві за клопотанням ОСОБА_5 був допущений до участі у справі адвокат ОСОБА_12 (т.5 а.с.92,95). У судовому засіданні 27.02.2006р. інтереси ОСОБА_5 захищав адвокат ОСОБА_12 (т.8 а.с.173).
Посилання у скаргах засуджених ОСОБА_4 і ОСОБА_5 щодо застосування недозволених методів ведення досудового слідства перевірялись судом першої інстанції і визнані такими, що не підтверджуються матеріалами справи.
Процесуальних порушень, які могли б вплинути на правильність постановлених судових рішень, в матеріалах справи не виявлено.
Підстав до перегляду судових рішень, з мотивів викладених у скаргах, не вбачається.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
У задоволенні касаційних скарг засуджених ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про перегляд вироку Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 вересня 2008 року та ухвали апеляційного суду Миколаївської області від 18 листопада 2008 року щодо них - відмовити.
Судді:
Косарєв В.І. Кармазін Ю.М. Ковтюк Є.І.
(т.6 а.с.46).