Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 6 квітня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Вінницької області на вирок Замостянського районного суду м. Вінниці від 31 липня 2009 року щодо ОСОБА_5,

вказаним вироком

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

таку, що судимості не має,

засуджено за ч.1 ст. 358 КК України до штрафу у розмірі 850 гривень, за ч.3 ст. 358 КК України до штрафу у розмірі 680 гривень На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_5 визначено остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень. Відповідно до п. "ґ" ст. 1 ЗУ "Про амністію" від 12 грудня 2008 року ОСОБА_5 звільнено від призначеного покарання.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

ОСОБА_5 визнано винною у тому, що в грудні 2006 року вона заяву від 12 грудня 2006 року, адресовану виконкому Вінницької міської ради щодо безоплатної передачі в приватну власність їй та її сину ОСОБА_6 квартири АДРЕСА_1, підписала замість сина, який у той час відбував покарання у місцях позбавлення волі та подала цю підроблену заяву у виконком.

У касаційному поданні порушується питання про скасування вироку суду щодо ОСОБА_5 через неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення кримінально-процесуального закону. Зазначається про те, що звільнення особи від покарання та від кримінальної відповідальності тягне за собою різні правові наслідки, а тому ОСОБА_5 необхідно було звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст. 6 ЗУ "Про амністію" від 12 грудня 2008 року та закрити справу.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Закону України № 660-VI від 12 грудня 2008 року "Про амністію" звільненню від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених цим Законом, підлягають особи, які підпадають під дію ст. 1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи не розглянуті судами, а так само розглянуті судами, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчиненні до набрання чинності цим Законом.

Згідно з п. "ґ" ст.1 цього Закону звільняються від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, чоловіки та жінки, які на день набрання чинності чим Законом досягли відповідно 60-річного та 55-річного віку, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України.

Як убачається з матеріалів справи, органи досудового слідства обвинувачували ОСОБА_5 у вчиненні нею в грудні 2006 року злочинів невеликої тяжкості, за які законом передбачено покарання у виді штрафу, арешту або обмеження волі на строк до трьох років. Також встановлено, що під час судового слідства ОСОБА_5 заявила клопотання про застосування до неї Закону України № 660-VI від 12 грудня 2008 року "Про амністію" (660-17) , оскільки на момент набрання чинності цим Законом їй виповнилось 68 років.

З огляду на це, суд, у провадженні якого перебувала справа, розглянувши клопотання підсудної ОСОБА_5 про застосування до неї амністії, повинен був, не постановляючи обвинувального вироку, звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, а справу щодо неї провадженням закрити. Разом з тим, суд, усупереч вимогам ст. 6 цього Закону, постановив щодо ОСОБА_5 обвинувальний вирок і звільнив її від покарання на підставі акта амністії.

Зазначене порушення закону є істотним, у зв’язку з чим вирок щодо ОСОБА_5 підлягає скасуванню.

Враховуючи те, що ОСОБА_5 вчинено злочини невеликої тяжкості, на момент набрання чинності Законом України № 660–VІ від 12 грудня 2008 року їй виповнилось 68 років і вона просила застосувати амністію, колегія суддів Судової палати Верховного Суду України вважає за необхідне на підставі п. "ґ" ст.1, ст. 6 Закону України № 660VI від 12 грудня 2008 року "Про амністію" звільнити її від кримінальної відповідальності, а справу провадженням закрити.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 п.4 ст. 6, ст.ст. 394, 396, 4001КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України,

касаційне подання першого заступника прокурора Вінницької області задовольнити.

Вирок Замостянського районного суду м. Вінниці від 31 липня 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати.

На підставі п. "ґ" ст. 1, ст. 6 Закону України № 660VI від 12 грудня 2008 року "Про амністію" звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, а справу щодо неї провадженням закрити.