Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 1 квітня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Херсонської області на вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 3 червня 2009 року, яким засуджено:

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

судимого 22.04.2008 року за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185

КК України на 5 років позбавлення волі, на підставі

ст. 75 КК України звільнений від відбування

покарання з випробуванням з іспитовим строком

три роки,

за ч. 1 ст. 286 КК України до штрафу в розмірі 3 400 гривень.

Постановлено на підставі ч. 3 ст. 72 КК України цей вирок виконувати самостійно.

Вироком суду ОСОБА_5 визнано винними та засуджено за те, що він 13 лютого 2009 року в м. Херсоні під час руху заднім ходом на автомобілі "Мазда 626" порушив вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху України та проявив неуважність до дорожньої обстановки, у результаті чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6, чим спричинив йому тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування вироку суду в зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Зазначає, що ОСОБА_5 вчинив злочин у період іспитового строку, а тому суд мав призначити йому остаточне покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.

Рішення про винність ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного злочину суд обґрунтував доказами, які містяться в матеріалах справи.

Як видно з матеріалів кримінальної справи, вироком Цюрупинського районного суду Херсонської області від 22 квітня 2008 року ОСОБА_5 засуджено за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України на п’ять років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки.

Новий злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, ОСОБА_5 вчинив 13 лютого 2009 року, тобто в період іспитового строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Проте суд, призначивши ОСОБА_5 покарання за вчинення нового злочину, не вирішив питання про призначення йому покарання за сукупністю вироків на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, тобто не застосував кримінальний закон, який підлягав застосуванню.

Незважаючи на призначення за ч. 1 ст. 286 КК України покарання у виді штрафу, яке відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України складанню з іншими покараннями не підлягає, суд на підставі ст. 71 КК України мав визначити за сукупністю вироків таке остаточне покарання, яке має бути більшим як від покарання призначеного за новий злочин, так і від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. У такому випадку суд повинен був визначити остаточне покарання у виді сукупності невідбутої частини покарання за попереднім вироком та покарання за новим вироком, ухваливши рішення про їх самостійне виконання.

Наведені обставини, згідно зі ст. 398 КПК України, є підставою для скасування вироку й направлення справи на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи, суду необхідно належним чином виконати вимоги ст. 71 КК України та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити.

Вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 3 червня 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.