Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у м.Києві 1 квітня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Кременецького районного суду Тернопільської області від 18 травня 2009 року, яким

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимого,

засуджено за ч.1 ст. 191 КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі без позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю;

за ч.1 ст. 358 КК України на 1 рік обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно ОСОБА_5 призначено 1 рік 6 місяців обмеження волі без позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання на 1 рік іспитового строку і покладено певні обов’язки.

В апеляційному порядку вирок не переглядався.

ОСОБА_5 засуджений за те, що він, здійснюючи підприємницьку діяльність, уклав з Кременецькою районною державною лікарнею ветеринарної медицини договір про виконання протиепізоотичних заходів з матеріалів замовника, за що ветлікарня мала провести оплату фактично виконаних робіт на підставі складених актів протиепізоотичних заходів. З березня по листопад 2008 року ОСОБА_5 з метою незаконного отримання товарно-матеріальних цінностей - ліків для проведення протиепізоотичних заходів та грошових коштів за проведені протиепізоотичні заходи, склав завідомо неправдиві описи жителів сіл В.Бережці, М.Бережці, Крижі, Хотівка Кременецького району та акти ветеринарно-профілактичних заходів про те, що ним проведено щеплення проти сказу 300 собакам, алергічне дослідження на сап 260 коней.

Вищезазначені роботи ОСОБА_5 не виконував, однак документи з внесеними до них неправдивими відомостями подав у Кременецьку районну державну лікарню ветеринарної медицини дані неправдиві документи і на їх підставі отримав протягом 2008 року біопрепарати, витратні матеріали та грошові кошти на загальну суму 1700 гривень.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати вирок щодо ОСОБА_5 та направити справу на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Зокрема, вважає, що суд необґрунтовано виключив з обвинувачення ОСОБА_5 вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 358 КК України.

Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., пояснення прокурора Саленка І.В., який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачається з вироку, суд кваліфікував дії ОСОБА_5 за ч.1 ст. 358 КК України і виключив кваліфікацію за ч.3 ст. 358 КК України, пославшись на те, що дії засудженого повністю охоплюються ч.1 ст. 358 КК України.

При цьому суд не врахував, що з об’єктивної сторони злочин, передбачений частиною першою названої статі, полягає лише у підробленні документа, а його використання передбачено частиною третьою.

В той же час, зі змісту вироку видно, що судом встановлено, що ОСОБА_5 підробив документи про проведені ним роботи, подав їх у лікарню, і на підставі цих документів отримав препарати та оплату за виконану роботу, тобто використав їх. Тому рішення суду про необхідність виключення з кваліфікації дій засудженого ч.3 ст. 358 КК України не можна вважати обґрунтованим.

Таким чином, у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону, на підставі ч.1 ст. 398 КПК України вирок щодо ОСОБА_5 підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно повно і всебічно дослідити обставини справи, дати їм належну оцінку і, в залежності від встановленого, постановити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити.

Вирок Кременецького районного суду Тернопільської області від 18 травня 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.